Життя без прикрасЧоловік відмахнувся від неї, як від настирливої мухи, запхав бутерброд у рот і пішов до кімнати, бурмочучи щось про жіночу істеричність. Він не сприймав її слів серйозно. Звик, що вона покрутиться, побурчить, але зробить по-його.
Наступного дня після роботи Ірині довелося заїхати до свекрухи. Треба було забрати комплект постільної білизни, який Оксана Петрівна обіцяла підшити на своїй машинці. Ірина ненавиділа бувати в цій квартирі, а тут усе пахло дешевими ароматизаторами й непомірними амбіціями. Вона подзвонила у двері. Оксана Петрівна відчинила не відразу. Випливла в коридор у новому велюровому костюмі, на ногах пухнасті капці зі стразами. Вигляд у неї був такий, наче вона готувалася приймати в гостях губернатора, не менше.
— А, це ти, — процідила свекруха, не обтяжуючи себе привітанням. — Проходь, тільки роззувайся на килимку. І парасолю свою мокру сюди не тягни, у мене ламінат шведський, здується від вашої вогкості.
Ірина слухняно залишила парасолю й пройшла на кухню. Там на столі красувалася новенька кавомашина, величезна, сенсорна, блискуча від хрому. Такі стоять у хороших кав’ярнях.
— Подобається? — Свекруха перехопила її погляд. — Учора доставили, за акцією взяла. Усього шістдесят тисяч.
— Гарна, — сухо відповіла Ірина. — Оксано Петрівно, ви білизну підшили? Мені їхати треба. Вдома справ повно.
Свекруха невдоволено підібгала губи, сходила до кімнати й винесла пакет, жбурнула його на стіл.
— Забирай. І ось іще що. — Вона вперла руки в боки, уподібнившись розлюченій торговці з ринку. — Мені Дімочка сказав, що ти вчора відмовилася мої квитанції оплачувати. Це що ще за вибрики?
— Вибрики? — Ірина відчула, як уздовж хребта пробіг холодок. — Я плачу вашу іпотеку. Квитанції та ваші побутові потреби в нашу домовленість не входили. Це ваші особисті витрати. Ми свої оплачуємо самі.
Свекруха фиркнула.
— Яка дріб’язкова. Ви в мою кишеню не заглядайте. Я вам машину купила за мільйони. Могли б і піти назустріч рідній людині, матері твого чоловіка, між іншим.
— Ви купили машину синові. Я до неї стосунку не маю. Ви купили кавомашину за шістдесят тисяч. Мабуть, із цих грошей можна було знайти п’ять тисяч на комуналку.
Поділіться враженням від історії
0Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.
Поруч з ім’ям покажемо країну — її визначаємо за IP-адресою; саму адресу не показуємо, а для захисту від спаму зберігаємо лише її зашифрований відбиток.