План визрівав кілька тижнів. Назар то соромився самої ідеї, то знову згадував сайт і спокійне зізнання дружини. Нарешті він вирішив, що краще дізнатися правду, ніж жити серед здогадів. Оксані він сказав, що їде у відрядження. На роботі взяв відпустку за власний рахунок, винайняв квартиру на два тижні й перебрався туди, удаючи свою відсутність.
Допомогти він попросив старого знайомого Тараса, якого Оксана ніколи не бачила. Тарас здивувався, але відмовити не став: зовсім недавно він і сам розійшовся з дівчиною через зраду й розумів, який біль штовхає людину на похмурі перевірки. Назар створив сторінку на тому самому сайті. Дані він указав вигадані, а фотографію вибрав таку, щоб Оксана нічого не запідозрила. В описі «незнайомець» написав, що любить експерименти й не проти спілкування із заміжніми жінками.
Назар набирав ці рядки з холодом у пальцях. У ньому клекотіла злість, але ще сильніше жила надія, що весь задум зірветься: Оксана не відповість, зупиниться, згадає про чоловіка й не перейде межу. Він майже молився, щоб його підозри виявилися гидкою помилкою…
Але Оксана відповіла. Тиждень Назар листувався з власною дружиною від імені чужого чоловіка й із кожним повідомленням відчував, як усередині темнішає. Вона без особливого сорому писала про свої бажання, скаржилася, що чоловік її не зрозумів, і дедалі ясніше натякала: якщо вдома їй відмовили, вона готова отримати бажане на стороні.
Часом Назар вимикав телефон і кидав його на диван, бо більше не міг читати ці рядки. Але потім знову повертався до листування. Йому треба було знати, де в Оксани остання межа і чи є вона взагалі. Коли він запропонував зустрітися, очікуючи бодай сумнівів, дружина здивувала його ще сильніше: вона майже одразу запитала про ту саму зустріч, заради якої й затівалося знайомство.
День призначили. Назар і Тарас докладно обговорили план. Для Оксани чоловік і далі перебував у відрядженні, тож вона діяла вільно. Назар же поступово почав бачити у своєму задумі не просто перевірку, а місію. Він уявляв, як дружина ввійде до кімнати з маскою на очах, зніме її й побачить не незнайомця, а його. Йому хотілося, щоб вона злякалася, розкаялася, попросила пробачення, а він уже вирішував би, пробачити її чи ні…
