«Місцеві дівчата виховані в розкоші. Вони звикли до певного рівня життя й не готові від нього відмовлятися. Якщо ти не можеш забезпечити їм віллу, покоївку, водія, відпочинок у Європі тричі на рік — ти не підходиш.
Європейські дівчата реалістичніші. Моя дружина Юлія працювала в готелі адміністраторкою, коли ми познайомилися. Вона самостійна, не розбещена. Ми живемо у звичайній квартирі, без прислуги. Вона сама готує, сама прибирає. І для неї це абсолютно нормально».
«Вони не вміють готувати»
Фаріс, 37 років, лікар з Ер-Ріяда, одружений з Ольгою зі східноєвропейської столиці:
«Моя мати все життя готувала. Бабуся готувала. Це було природно. Зараз місцеві дівчата не вміють готувати взагалі. Вони виросли з філіппінськими покоївками, які робили все за них.
Я зустрічався з місцевою дівчиною два роки. Жодного разу не скуштував її їжі. Вона казала: “Навіщо вчитися готувати, якщо можна найняти кухаря?”. Але я хочу, щоб дружина готувала для сім’ї, з любов’ю. Це не про прислугу, це про турботу.
Моя дружина Оля готує щодня. Традиційні наваристі супи, м’ясні галушки в тісті, домашні січені котлети. Навчилася готувати й арабські страви — кабсу, мансаф. Діти їдять домашню їжу, а не напівфабрикати».
Соціологічні опитування показують: 80% дівчат із заможних арабських родин ніколи не готували самі й не вміють цього робити. Готування вважається винятково роботою для прислуги.
Халід, 32 роки, підприємець із Дохи:
«Коли приходиш у гості до місцевої родини, де є дочка на виданні, тебе пригощає її мати або покоївка. Дочка навіть не заходить на кухню. Це вважається нижчим за її гідність.
Моя дружина Марія з Європи зустріла мене вперше вдома й сама спекла пиріг. Сама! Я був шокований. Потім дізнався — вона робить це щотижня, просто так, для задоволення».
«Забагато заборон і контролю»
Мансур, 35 років, IT-спеціаліст із Кувейту:
