Копіювання заборонено

Тексти Realish захищені авторським правом. Публікувати їх на інших сайтах, у соцмережах і групах без дозволу редакції не можна.

Копії у Facebook ми оскаржуємо: їх видаляють, а за повторні порушення сторінки й групи можуть заблокувати.

Поділитися історією можна посиланням.

Чоловік відвіз Оксану до її батьків заради спокою своєї матері, а Оксана після народження доньки знову взялася до роботи

Частина 16 з 32

Я ще раз поглянула на Вадима, тоді на Жаннині папери. Ми зібралися тут для сімейної розмови, а тепер мій проєкт призупинили, і те, що я помітила в документах, безпосередньо стосувалося фінансового відділу Вадимової компанії. Необережність могла зашкодити моїй роботі, та й самого Вадима могли втягнути в справу, до якої він не мав стосунку. Сімейні питання довелося відкласти.

— Ти точно знаєш, що сталося?

Вадим похитав головою.

— Мені лише сказали, що частину платіжних документів треба перевірити. Керівництво розпорядилося поки що зупинити платежі.

— А твоєї ділянки роботи це стосується?

— Поки що…

Я поглянула на нього.

— Тоді не поспішай із висновками.

— Я теж так думаю. — Він кивнув.

Жанна сиділа навпроти. З обличчя сина вона зрозуміла, наскільки все серйозно, хоча на його робочих справах, схоже, не зналася.

— Це ж серйозно.

— Поки зарано про це говорити, мамо.

Жанна трохи помовчала й поглянула на мене.

— Оксано, а тебе це зачепить?

— Я консультантка, — м’яко відповіла я. — Якщо в компанії виникли проблеми, мені треба виконувати свою частину договору й діяти за правилами.

Вона довго дивилася на мене, а тоді кивнула.

— Ти й справді змінилася.

Я не знала, радіти цьому чи засмучуватися. Колись мені вистачало одного її несхвального погляду, щоб почати виправдовуватися. Тепер мені не треба було доводити, що я хороша невістка. Мені треба було робити свою роботу.

Провівши матір до дверей, Вадим знову з’явився у вітальні.

— Оксано…

— Так?

— Я хочу, щоб ти поки не займалася цим проєктом.

Я поглянула на нього.

— Не можу.

— Я за тебе хвилююся.

— Я знаю, що в компанії проблеми. Тому й не можу зараз відмовитися.

Він сів навпроти.

— Не хочу, щоб мої неприємності зачепили тебе.

— Вадиме, якщо я вийду з проєкту через те, що ти працюєш у цій компанії, що про мене подумають як про фахівчиню? Я ж нічого поганого не зробила. Чому я маю йти? — Він промовчав, і я додала: — Якщо хочеш мене захистити, не проси мене тікати від власної роботи.

Вадим довго дивився на мене, перш ніж кивнути.

— Зрозумів.

Я не сумнівалася, що він щиро за мене хвилюється. Але я розуміла: дорослій людині не можна щоразу тікати від труднощів.

Наступного ранку я приїхала до офісу рано, а Артем уже був на місці. На його столі лежав стос документів.

— Оксано, я перевірив усе, що вдалося знайти. Ті три постачальники справді зареєстровані за однією адресою. Але сама адреса ще не доводить, що вони пов’язані.

Я кивнула.

— Окрім адреси, щось знайшов?

Артем показав мені таблицю.

— Усі великі платежі затверджували ті самі люди.

Я глянула на таблицю.

— Хто саме?

— Працівники відділів закупівель і фінансів.

— Імена в тебе є?

— Є.

Артем показав на рядок. Я прочитала ім’я й завмерла: це був той самий керівник середньої ланки, якого я вже запримітила.

Я мовчала, доки Артем не запитав:

— Повідомляємо керівництву просто зараз?

— Поки що ні.

— Чому?

— Бо те, що ми знайшли, треба перевірити. Для висновків цього замало. — Я показала на теку. — Далі звіряй витрати з первісними договорами. Документи, до яких ми не маємо доступу, не відкривай.

Артем кивнув. Межа була тонка: варто було переступити її з цікавості чи заради Вадима, і я вже не могла б вважати себе незалежною фахівчинею. Я взялася за цю роботу не для того, щоб звести рахунки з його родиною. З підозр легко скласти історію, яка зашкодить людям, ні в чому не винним. А мені треба було розібратися в тому, що можна перевірити.

Через три дні компанія скликала термінову нараду, запросивши всіх, кого стосувався проєкт. Я сіла в дальньому кінці столу. Вадим теж прийшов, але ми довго не дивилися одне на одного.

— У кількох документах не збігаються дати приймання й оплати, — сказав один із директорів. — Ми перевіримо весь процес.

Я це записала. Хтось запитав:

— А консультанти щось виявили?

Поліна подивилася на мене. Я встала.

— Є кілька речей, які ще треба перевірити. Про висновки говорити зарано. — Я розгорнула свої документи. — Деякі витрати на коригування швидко зросли, а в реєстраційних даних частини постачальників є подібності. Але доказів того, що ці постачальники пов’язані між собою, у нас замало…
Яке враження залишила історія?
Оберіть одну реакцію — її можна змінити.
Слово читачам

Поділіться враженням від історії

0

Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.

Залиште свій коментарЗначок підбереться за іменем сам — або .
Без реєстрації

Поруч з ім’ям покажемо країну — її визначаємо за IP-адресою; саму адресу не показуємо, а для захисту від спаму зберігаємо лише її зашифрований відбиток.

З вами траплялося схоже?Розкажіть свою історію — ми опублікуємо її на Realish. Імена та місця за вашим бажанням змінимо.Розповісти свою історію

Ще з рубрики «Відносини»

Усі історії рубрики