Життя без прикрасВона зберегла таблицю й закрила ноутбук. Рішення вже почало складатися, хоча Марина поки не поспішала втілювати його в слова.
Наступного ранку Валентина Сергіївна перетворила підготовку до обіду на стихійне лихо. Вона рухала стільці, натирала келихи й з кімнати в кімнату роздавала вказівки таким тоном, ніби керувала великим штатом прислуги.
— Марина! Хіба так розкладають серветки? Їх треба поставити віялом. І сховай домашні капці, вони псують увесь вигляд. Сьогодні до нас прийдуть поважні люди.
Марина сиділа на пуфі в коридорі, неквапливо пила каву й спостерігала. На ній були джинси й м’яка кашемірова водолазка. Брати участь у цій виставі чи перевдягатися заради схвалення свекрухи вона не збиралася.
Тарас, навпаки, готувався ретельно. Він надягнув випрасувану сорочку, насилу застебнув затісні штани й щедро скористався одеколоном із важким хвойно-солодким запахом. Потім довго ходив перед дзеркалом, розправляючи плечі й приміряючи вираз успішної, надзвичайно зайнятої людини.
О другій почали збиратися гості. Разом із жінками до квартири ввійшли аромати густих парфумів і лікарських крапель. Оксамитові сукні, великі сережки, гучні вітання, пластикові коробки з тортами — усе це миттю заповнило передпокій.
— Валю, як у вас мило, — протягнула Зоя Петрівна, жінка значної статури з фіолетовим відтінком волосся. Вона окинула вітальню уважним оцінювальним поглядом. — Щоправда, для такого великого начальника квартира скромнувата. Але молодій сім’ї поки вистачить.
— Це ненадовго, — озвалася господиня свята, показавши в усмішці нещодавно встановлені вініри. — Тарасик уже вибирає заміський будинок. Просто такі покупки потребують розсудливості, не можна ухвалювати рішення похапцем.
Марина, яка стояла біля кухонних дверей із чашкою, ледь не вдавилася. За торішні литі диски чоловік іще був винен банку п’ятнадцять тисяч, однак перед гостями вже вибирав будинок.
Поділіться враженням від історії
0Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.
Поруч з ім’ям покажемо країну — її визначаємо за IP-адресою; саму адресу не показуємо, а для захисту від спаму зберігаємо лише її зашифрований відбиток.