Життя без прикрас— Я маю право знати, з ким зв’язується мій син. Я вже один раз бачила, як через невдалий вибір руйнується життя.
— Я не ваша колишня невістка, і в мене немає боргів.
— Поки що немає, — усміхнулася Лариса Михайлівна. — А що буде за рік, за два? Ви ж звикнете до нормального життя, захочете того, чого не можете собі дозволити. І хто платитиме? Богдан, звісно.
— Я працюю й забезпечую себе сама.
— 40 тисяч? Це не забезпечувати, це виживати.
Жінка говорила дедалі зневажливіше.
— Подивіться на себе. Одяг із ринку, сумочка така, що соромно в метро з нею їхати. Ви ж розумієте, що мій син звик до іншого рівня?
Я бачила, як Богдан метався між нами: червонів, відкривав рота, але не наважувався твердо стати на мій захист.
— До якого рівня? — запитала я.
— До нормального, — випалила Лариса Михайлівна. — Коли в домі є гроші, коли не треба рахувати кожну копійку, коли можна дозволити собі якісні речі, відпочинок, освіту для дітей.
— А ви вважаєте, що я цього дати не зможу?
— А що ви можете дати? — Вона подивилася мені просто в очі. — Чесно скажіть, що ви можете дати, крім проблем і потреби тягнути на собі ще одну людину?
Я чекала, що Богдан втрутиться, скаже щось на мій захист, але він лише нервово перебира́в пальцями й бурмотів:
— Мам, ну досить, будь ласка, давайте спокійно.
— Спокійно не вийде, — підвищила голос його мати. — Запам’ятай, люба, я не дозволю йому повторити помилку брата.
— Знаєте що? — Я глибоко вдихнула, відчуваючи, як терпінню остаточно приходить край. — Давайте справді говорити чесно. Ви вважаєте мене бідною сільською дурепою, яка хоче впіймати у свої тенета вашого дорогоцінного синочка?
— А хіба не так? — Лариса Михайлівна схрестила руки на грудях. — Технікум, 40 тисяч зарплати, батьки — прості робітники. Що ви можете дати моєму синові, крім тягаря?
— Мамо, зупинися, — нарешті подав голос Богдан, але звучало це радше як благання, ніж як захист.
Поділіться враженням від історії
0Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.
Поруч з ім’ям покажемо країну — її визначаємо за IP-адресою; саму адресу не показуємо, а для захисту від спаму зберігаємо лише її зашифрований відбиток.