Я ніколи не вихвалялася своєю зарплатою у 400 тисяч на місяць. Ми з Богданом зустрічалися вже рік і вирішили одружитися. Він запросив мене познайомитися з ріднею.

Я вирішила пожартувати, зігравши роль бідної сільської простачки. Але те, що чекало на мене під час цього знайомства, перевершило всі мої побоювання…
Я стояла перед дзеркалом у передпокої й критично оцінювала свій образ. Джинси за 3 тисячі замінила на дешеві з масмаркету, дорогу куртку — на пуховик, який купила спеціально для цієї вистави.
Навіть сумочку змінила на потерту тканинну, знайдену в маминій шафі.
— Ти серйозно? — Богдан дивився на мене з подивом. — Навіщо тобі цей маскарад, Ксюшо?
— Хочу подивитися, які твої родичі насправді.
Я поправила нарочито просту зачіску.
— Ти сам казав, що твоя мама дуже вибіркова в питаннях стосунків.
За рік наших стосунків Богдан жодного разу не запросив мене до батьків. Увесь час знаходилися відмовки: мама хворіє, батьки у від’їзді, не на часі. А тепер, коли ми вирішили одружитися, зустріч стала неминучою.
— Вона просто обережна. — Молодий чоловік нервово поправив краватку. — Після того як мій брат одружився на… ну, загалом, невдало одружився.
Я знала цю історію. Його старший брат Денис зв’язався з дівчиною, яка, за словами родини, сіла йому на шию. Розлучення було скандальним, із поділом майна та нескінченними судами.
— Розумію. Тому й хочу перевірити.
Я взяла нареченого за руку.
— Богдане, я просто хочу знати, з ким маю справу. Якщо твоя сім’я готова прийняти мене лише через гроші, то про яку щирість може йтися?
Молодий чоловік приречено зітхнув…👉Продовження, натисніть кнопку “Вперед” під рекламою👇👇👇
