Життя без прикрасВін збрехав без найменших труднощів. Від цієї невимушеності побачене здавалося ще страшнішим. Оля подумала, що, можливо, він брехав їй і раніше. Може, завжди. Усе, що відбувалося, видавалося катастрофою.
— А додому коли повернешся?
— Днів через три. Робочі справи, ти ж розумієш.
— Розумію. Справи в тебе завжди.
— Робота така, нічого не вдієш. Гаразд, тут гамірно. Люблю тебе, обіймаю. Бувай.
Удома Ольга довго намагалася знайти розумне пояснення, але так і не знайшла. Думки роїлися, усю ніч не давали заснути. Версія про зв’язок Віктора з тією білявкою здавалася їй єдиною можливою. Підліток, напевно, його син. Тільки незрозуміло було, чому чоловік ніколи не говорив про дитину. Не виключено, що й сам дізнався недавно — таке буває.
Потім згадалася давня розмова, ще на самому початку їхніх стосунків. Вони сходили в кіно й після сеансу обговорювали фільм: його герой метався між колишньою дружиною та новою дівчиною. Обидві жінки маніпулювали ним, і зрештою він пішов від обох, на величезну радість глядачів.
— Для мене чоловік, у якого вже була сім’я, — заборонена тема, — сказала тоді Оля. — З таким я щастя не збудую.
— З чого ти взяла? — здивувався Віктор. — Навколо мене чимало людей, у яких усе склалося.
— Бо дружини й діти колишніми не стають, — зітхнула вона. — Він усе одно серцем із ними, особливо з дитиною. А колишня дружина будь-якої миті може захотіти повернути батька своїх дітей. Мені жити як на голках не хочеться.
Суперечка розгорілася не на жарт. Віктор не бачив нічого поганого в стосунках із розлученою людиною й запевняв, що сам легко прийняв би чужу дитину як свою.
— Та я б і з тобою одружився, якби ти була матір’ю-одиначкою з кількома дітьми. Що це змінює?
— Комусь, може, й підходить таке життя. Але не мені. Для мене це неправильно, я так не зможу.
Зрештою тему змінили: суперечка вже напружувала обох. Віктор умів відчути, коли час пожартувати чи переключити увагу, щоб розмова не призвела до неприємностей. Проте згодом питання колишніх сімей усе ж виникало — не навмисне, просто припадало до слова. Ніхто своєї позиції не змінював.
— Людина після розлучення нічим особливим від інших не відрізняється, — наполягав Віктор.
— Як це не відрізняється? — заперечувала Оля. — А прив’язаність до того, з ким стільки пережито? А дитина, яка завжди буде найріднішою й найулюбленішою? Та й майно доводиться ділити, це теж має значення.
Тепер вона знову бачила перед собою ту трійцю: Віктор, жінка, хлопчик. Дружні, близькі, справжня сім’я — принаймні саме такий вони мали вигляд. Що довше Оля думала, то більше переконувала себе, що чоловік раніше був одружений.
Утім, його паспорт вона бачила. Відміток ні про перший шлюб, ні про розлучення там не було. Отже, можливо, вони з білявкою не розписувалися, але напевно жили разом, були близькими. Адже в них дитина. У тому, що підліток — син Віктора, Ольга вже не сумнівалася: так вони дивилися одне на одного, так усміхалися, наче найрідніші люди.
На очі навернулися сльози. У її думках Віктор тепер був не лише людиною з іншою сім’єю, а й брехуном, який стільки років приховував її від дружини. Майстерний актор. Як легко він говорив телефоном про свій приліт, поки вона бачила його біля торговельного центру з колишньою супутницею — найімовірніше, цивільною дружиною — і сином. А діти, думала Оля, колишніми вже точно не бувають.
Оля глибоко зітхнула й, трохи подумавши, надіслала чоловікові повідомлення: «Привіт. Я скучила. Ти як?» Зателефонувати вона не наважилася. Варто було заговорити — голос напевно затремтів би, і Віктор одразу відчув би щось недобре. Оля не хотіла починати з’ясування стосунків без підготовки, поки побачене так сильно її хвилювало.
Відповідь з’явилася майже відразу: «Я теж за тобою дуже сумую, люблю й чекаю зустрічі». Оля гірко всміхнулася. Важко було повірити в цю тугу за дружиною, коли поруч із ним були симпатична молода жінка й хлопчик, якого Оля вже вважала його сином.
Поділіться враженням від історії
0Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.
Поруч з ім’ям покажемо країну — її визначаємо за IP-адресою; саму адресу не показуємо, а для захисту від спаму зберігаємо лише її зашифрований відбиток.