Життя без прикрасСуму Олександра перечитала двічі. Майже стільки ж вона заплатила братові за ремонт. Він отримав із неї за роботу, а потім узяв гроші ще й за її власні балки.
— Федоре Олеговичу, дозвольте зняти на телефон папір і дерево? Я потім поясню все як слід. Мені нікого кривдити не хочеться. Ви ж ні в чому не винні.
— Знімайте, — кивнув він, посуворішавши. — Усе, що знадобиться. І скажу де завгодно, доню, у кого купував, якщо знадобиться. Краденого я не брав ніколи й тепер не братиму.
Олександра сфотографувала обидва боки розписки, саму балку, зі спалахом — імена великим планом, потім запил на кінці. Попросила рулетку. Господар приніс її, і вона виміряла товщину, ширину, довжину, записавши все на звороті конверта.
Увечері вдома вона знову видерлася на горище, тепер із розмірами. У старому гнізді над дитячою соснова балка сиділа нещільно: вона була вужча, решту проміжку забили клоччям. Олександра виміряла гніздо. З балкою в лазні розміри збіглися до сантиметра.
Віталій слухав її за столом із Надійкою на колінах. Не перебивав; лише коли Олександра показала знімок імен, схилив голову.
— Усе-таки знайшли.
— Знайшла.
— Самі.
— Сама.
Він підвів очі. Олександрі здалося, що тепер у його погляді була повага.
— Я б шукати не здогадався. Про імена нічого не знав.
— Ми тільки вдвох знали. Борис і я.
Віталій ще довго розглядав фотографію.
— Вам до юриста треба. До справжнього, не до знайомого по пораду. Брат просто так нічого не поверне. Скаже, ви дозволили забрати, подарували балки йому, це його заробіток.
— За що мені юриста найняти? Грошей немає.
— Здається, вдовам із дітьми й багатодітним допомагають безкоштовно. Дружина розповідала, у них у лікарні оголошення висіло. Дізнатися б.
Така допомога знайшлася в райцентрі: маленький кабінет на першому поверсі районної адміністрації, прийом щовівторка. Олександра записалася телефоном і поїхала першого ж вівторка. У папці були накладна з горища, роздруковані знімки, копія договору й конверт із вимірами.
Вероніці Гаврилюк було близько тридцяти. Крізь окуляри в тонкій оправі вона уважно дивилася на Олександру, крутячи олівець зі слідами зубів: видно, гризла, коли замислювалася.
— Давайте спочатку.
Олександра розповіла. Вероніка не перебивала, зрідка записувала, потім попросила договір. Два аркуші Олександра так і не спромоглася уважно прочитати — підписала не дивлячись, братові ж довіряла. Юристка прочитала їх двічі й позначила олівцем кілька рядків.
— Є добра новина. Підряд оформлено на його підприємство, стоїть печатка. Він хотів солідності, а сам собі викопав яму.
— Чому?
— Тут: «Підрядник зобов’язується виконати роботи із заміни перекриття покрівлі з якісних матеріалів». Важливо саме «якісних». І гарантія — п’ять років.
— Я навіть не знала.
— Однак він її дав. Перекриття стало аварійним за пів року — отже, роботу виконали погано. Ви маєте право вимагати безкоштовної переробки, повернення грошей або оплати виправлення. Із цим розібралися. — Вероніка відклала договір і взяла знімок імен. — Із балками складніше. Це ваше майно, частина будинку. Дозволу забирати й продавати договір йому не давав. Але продаж відбувся: є розписка, підпис, сума. Тут річ уже не в поганому ремонті, а в розкраданні шляхом обману. Вам сказали, ніби гниляччя відвезли на звалище.
— Мені цього не казали, — тихо поправила Олександра. — Узагалі нічого. Я не знала, що балки вивозять.
— Тим паче. — Олівець стукнув по столу. — Можна звертатися до поліції із заявою про шахрайство. Сума значна. Некондиційну сосну він купив за копійки, накладна це підтверджує, а з вас отримав як за добротний матеріал. Різницю залишив собі. Плюс продана модрина. Плюс неоплачена праця Віталія, вашого свідка.
Олександра стискала руки на колінах.
— Тільки навіщо мені це? Я не хочу, щоб брата посадили. Мені потрібна дитяча, де на дітей стеля не обвалиться.
Вероніка перестала крутити олівець і глянула поверх окулярів.
— Розумію. Почнемо з письмової претензії, без поліції. Зазначимо договір, неякісну роботу, додамо висновок. Вимагатимемо оплатити виправлення й дамо, скажімо, десять днів. Заплатить — обійдетеся без суду й поліції. Відмовиться — подамо позов. До нього додамо накладну, розписку, фотографії та свідчення Федора Олеговича.
— А висновок де взяти?
— Потрібна незалежна будівельна експертиза. Фахівець обстежить перекриття й письмово підтвердить, що деревина некондиційна і саме це призвело до аварії. Без документа брат посилатиметься на сніг: стеля від снігу впала, а сніг від Бога.
— За експертизу платити треба.
Поділіться враженням від історії
0Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.
Поруч з ім’ям покажемо країну — її визначаємо за IP-адресою; саму адресу не показуємо, а для захисту від спаму зберігаємо лише її зашифрований відбиток.