— Так. Підстав достатньо для порушення справи про вбивство. Завтра вранці Віктора Горіна затримають.
— Він зараз удома. Думає, що я у від’їзді.
— Не повертайтеся до затримання. Вам є де переночувати?
— Так.
— Добре. Я зв’яжуся, коли все закінчиться.
Аліна подзвонила Андрієві. Він приїхав по неї відразу.
— Усе буде добре, — сказав він, обіймаючи її.
Вона похитала головою.
— Ні. Добре вже не буде. Тепер просто треба вижити.
Він відвіз її до себе. Квартира в Андрія була невелика, тиха, затишна. Він заварив чай, укрив її пледом і не став засипати запитаннями. Аліна сама розповіла: будинок, бетон, тканина, кістки, сумка, документи, експертиза. Андрій слухав мовчки, не перебиваючи.
— Отже, він справді вбивця, — сказав він нарешті. — Я відчував, що в ньому є щось неправильне. Але такого…
— Я теж не бачила, — прошепотіла Аліна. — Я кохала його. Хотіла з ним дітей. Думала, що знайшла сім’ю. А він вибирав мене як здобич.
Андрій узяв її за руку.
— Це не твоя провина.
Аліна притулилася до його плеча й уперше за всі ці дні заплакала так, як не дозволяла собі плакати раніше. Андрій нічого не говорив. Просто тримав її й гладив по волоссю.
Уранці подзвонив Климов.
— Горіна затримано. В аеропорту. Намагався вилетіти.
— Він хотів утекти?
— Схоже, зрозумів, що навколо нього почався рух. Ми встигли. Зараз він під вартою. Вам треба буде дати свідчення.
— Я приїду.
За годину Аліна була в слідчому відділі. Допит тривав довго. Климов уточнював дати, обставини знайомства, поведінку Віктора, розмови про гроші, пропозицію оформити доступ до активів, поїздку, звернення до Рудіна. Аліна відповідала, як могла, іноді зупинялася, щоб зібратися.
— Дякую, — сказав Климов, закриваючи папку. — Картина складається. Людина, яку ви вважали чоловіком, перебуває під вартою. Ваш шлюб буде анульовано, оскільки на момент реєстрації він уже перебував в іншому чинному шлюбі.
— Що йому загрожує?
— За вбивство — тривалий строк. Конкретне покарання визначить суд.
На вулиці світило сонце. Люди поспішали у справах, розмовляли телефоном, купували каву, сміялися. Життя довкола тривало. Аліна стояла на сходах і не розуміла, як світ може бути таким звичайним після того, що вона дізналася.
Андрій чекав біля машини.
— Закінчилося? — запитав він.
— Ні. Його затримали. Тепер почнеться слідство.
Кілька днів вона жила в Андрія. До своєї квартири повертатися не могла. Там були речі Віктора, його сорочки, горнятко, зубна щітка, фотографії з недавньої поїздки, де вони усміхалися біля моря. Климов дзвонив регулярно. Експертиза остаточно підтвердила особу Єви. Документи, телефон, вік — усе збіглося.
На четвертий день слідчий повідомив:
