Життя без прикрасТим часом історія афери швидко ширилася містом. Сергій Петрович дотримав слова: від партнерів і знайомих він нічого не приховував. У місцевих ділових колах про те, що сталося, дізналися майже відразу. Микола обіймав посаду менеджера з розвитку в доволі престижній будівельній компанії; щойно керівництво почуло про кримінальні звинувачення в шахрайстві, його поспішили звільнити.
Оксана регулярно навідувала подругу. Разом із нею приходили свіжі новини й міські плітки. Радості вони Наталії не приносили, але з них було видно, що викриття не минуло безслідно й справедливість потроху брала своє.
— Кажуть, Людмилу Василівну теж звільнили через цю історію, — розповідала Оксана одного вечора, сидячи на краю Наталіїного ліжка. — Вона намагалася влаштуватися кудись іще, тільки її ніде не беруть. Усі вже знають. Місто маленьке, тут чутки довго на місці не затримуються.
— Мені її майже шкода, — озвалася Наталія, хоча співчуття в голосі не було. — Ні, усе-таки не шкода. Вона знала, на що йде, і сама це обрала.
За шибкою мрячив дрібний осінній дощ. Від нього в кімнаті було затишно й сонно. Спостерігаючи, як краплі сповзають по вікну, Наталія знову згадала ворожку — її погляд, її дивні слова, що виявилися пророчими. Хотілося знайти цю жінку, подякувати за порятунок і дізнатися, звідки прийшло знання про біду, якої ніхто довкола не бачив.
— Оксанко, як ти гадаєш, її можна розшукати? Ту жінку з перехрестя? Я хочу подякувати їй. І дізнатися про неї саму.
Оксана з сумнівом знизала плечима.
— Не знаю, Наталю. Вона ніби виникла з нічого, а потім так само зникла. Може, доля й справді послала тобі ангела-охоронця, тільки виглядав він як звичайна жінка?
Під час цієї розмови задзвонив телефон. На екрані з’явився незнайомий номер, і Наталія відчула тривогу, наче дзвінок віщував нові потрясіння. Кілька секунд вона дивилася на нього, не наважуючись відповісти. Потім піднесла телефон до вуха; рука трохи тремтіла.
— Алло?
— Наталіє Сергіївно? — Чоловік говорив ввічливо, з офіційною стриманістю. — Ігор Леонідович, слідчий. Я веду справу про шахрайські дії Миколи Антоновича. Вам потрібно приїхати й дати офіційні свідчення. Також прошу надати оригінали всіх фотоматеріалів, які у вас є.
— Добре, я приїду завтра.
Полегшення змішалося з тривогою: справа справді зрушила з місця, але попереду був офіційний розгляд. Закінчивши розмову, Наталія повернулася до Оксани. На її обличчі рішучість сусідила з утомою.
— Розслідування почалося. Тепер треба проходити через усю цю бюрократичну машину: свідчення, можливо, засідання суду.
— Пройдеш, — сказала Оксана й міцно стиснула її руку. — Ти вже показала, скільки можеш зробити, коли потрібно обстояти справедливість.
Наступного дня Наталія поїхала до відділку поліції з батьком. Сергій Петрович наполіг, щоб вона не їхала сама: хотів підтримати доньку й особисто поговорити зі слідчим про справу, яка стосувалася його бізнесу.
Ігор Леонідович прийняв їх у невеликому кабінеті. Скромна обстановка майже губилася за папками з документами. Сам слідчий був чоловіком середніх років; погляд у нього здавався втомленим, але залишався уважним. Він вивчав роздруковані фотографії, які надала Наталія.
— Це серйозна справа. Підпис підробили, щоб отримати доступ до акцій компанії. Такі дії кваліфікуються як шахрайство в особливо великих розмірах, за нього передбачено тривале позбавлення волі.
Наталія слухала й не могла відділити одне почуття від іншого. Людина, яка мало не зруйнувала її життя й добробут родини, мала понести покарання — це приносило справедливе задоволення. Але поруч із ним залишався незрозумілий жаль за шлюбом, який міг би в них бути, якби жадібність і корисливість не обернулися цією страхітливою аферою.
— А Маргарита? — запитала вона, згадавши жінку, яку Микола весь цей час приховував. — Вона брала участь у шахрайстві?
Ігор Леонідович похитав головою й перегорнув матеріали.
— За тими відомостями, що в нас є, Маргарита Бондар, найімовірніше, не знала, як саме вони збиралися підробляти документи й викрадати активи. Схоже, вона вірила Миколі Антоновичу: він обіцяв, що після розлучення вони будуть разом. Про злочинний бік його планів вона, мабуть, не підозрювала.
Поділіться враженням від історії
0Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.
Поруч з ім’ям покажемо країну — її визначаємо за IP-адресою; саму адресу не показуємо, а для захисту від спаму зберігаємо лише її зашифрований відбиток.