— Чекатиму.
Іншої відповіді в неї не було.
День минув у заціпенінні. Анна відпросилася з роботи. Сиділа вдома, пила чай, дивилася у вікно. Телефон мовчав.
Надвечір прийшов слідчий. Чоловік середніх років, утомлений, але уважний. Він ставив запитання, уточнював деталі, записував її свідчення. Анна розповіла все — від перших нападів до ночі в квартирі свекрухи.
— Раїса Петрівна заперечує провину, — повідомив він. — Каже, що речовина в підвалі залишилася з давніх часів, а кулон після покупки вона не чіпала.
— Але запис?
— Адвокат уже заявив, що слова сказані в стані сильного стресу й тлумачаться неправильно.
Анна відчула, як усередині все обривається.
— І що тепер?
— Офіційна експертиза. Порівняємо речовину з кулона і з коробки, перевіримо капсулу на сліди. Якщо збіги будуть, це серйозно.
— А якщо ні?
Слідчий помовчав.
— Тоді буде складніше. Але ми працюємо.
Після його відходу Анна довго сиділа в темряві. Що, як Раїса Петрівна викрутиться? Що, як Максим так і не повірить? Що, як правда виявиться нікому не потрібною?
Телефон задзвонив. На екрані висвітилося ім’я чоловіка.
— Так?
— Аню… Я був у мами.
— І?
— Вона каже, що ти її підставила. Що це непорозуміння.
Анна втомлено всміхнулася.
— Авжеж.
— Я не знаю, кому вірити.
— Максиме, я твоя дружина. Ми разом три роки. Увесь цей час я терпіла її зневагу, її насмішки, її спроби відштовхнути тебе від мене. Я жодного разу не відповіла тим самим. Жодного разу не змушувала тебе обирати. І ти справді вважаєш, що я здатна на таку підлість?
— Ні. Я не вважаю. Просто…
— Просто це твоя мати.
Він мовчав.
— Повір хоча б фактам, — сказала Анна. — Якщо вона невинна, експертиза це покаже. Але зараз усе вказує на неї.
— Мені потрібен час.
— Скільки?
— Не знаю. Я поки поживу в друга. Мені треба побути самому.
Серце Анни болісно стиснулося.
— Ти йдеш?
— Не йду. Просто беру паузу.
— Зараз? Коли я щойно дізналася, що мене два місяці труїли? Коли мені потрібна підтримка?
— Аню, будь ласка. Не тисни. Я не можу зараз…
— Не можеш бути поруч? Повірити мені? Захистити?
У голосі вже тремтіли сльози й злість.
— Я подзвоню, — сказав Максим і відключився.
Анна жбурнула телефон на диван і вперше за ці дні заплакала по-справжньому. З риданнями, з болем у грудях, із відчуттям, що її залишили саму посеред зруйнованого дому.
Наступні дні злилися в сіру пляму. Анна ходила на роботу, виконувала обов’язки автоматично, поверталася в порожню квартиру. Максим дзвонив раз на кілька днів. Їхні розмови були короткі й болісно ввічливі. Він питав, як вона почувається. Вона відповідала: «Нормально». Обоє знали, що це брехня.
Лєра приходила майже щовечора. Приносила їжу, вмикала фільми, намагалася жартувати. Анна була вдячна, але порожнечу всередині ніщо не заповнювало.
Григорій Семенович теж телефонував. Питав про розслідування, радив не здаватися. У нього лишилися знайомі в професійному середовищі, і часом він дізнавався новини раніше за Анну.
— Експертиза майже завершена, — сказав він одного разу. — За попередніми відомостями, все складається на вашу користь.
Анна мала б зрадіти. Але сил радіти не було. Навіть якщо Раїсу Петрівну звинуватять, що буде з їхнім шлюбом? Максим не пробачить їй того, що його мати виявиться злочинницею. Або пробачить — але вже не буде колишнім.
Минув тиждень. Потім другий.
Анна почала звикати до самотності. До порожньої половини ліжка. До відсутності чоловічих кроків у передпокої. До тиші вечорами. Біль не зникав, але став рівним, звичним.
Потім зателефонував слідчий.
— Анно Вадимівно, готові результати. Вам краще приїхати.
У кабінеті слідчого на неї чекав Максим. Він сидів біля стіни, осунувшись, із темними колами під очима. Побачивши Анну, відвів погляд.
— Я запросив вас обох, — сказав слідчий. — Справа стосується сім’ї.
Анна сіла, намагаючись не дивитися на чоловіка.
Слідчий відкрив теку.
— Експертиза показала: речовина з капсули й речовина з коробки, знайденої в підвалі Раїси Петрівни, збігаються за складом і домішками. На внутрішній поверхні капсули виявлено часткові відбитки пальців, придатні для порівняння. Вони збігаються з відбитками підозрюваної.
Анна відчула, як із плечей упав величезний тягар.
— Крім того, — провадив слідчий, — у комп’ютері Раїси Петрівни знайшли пошукові запити про талій, його дію, симптоми отруєння і способи тривалого впливу. Запити зроблені до вашої річниці.
Максим зблід.
— Ні…
