Життя без прикрасОлексій отетерів. Він роззявив рота, мов викинута на берег рибина, силкуючись дібрати слова, здатні пробити цю стіну байдужості, але слів не було. Конструкція його ідеального світу, де дружина завжди все стерпить заради статусного чоловіка, завалилася просто тут, на брудному лінолеумі чергового кабінету.
— До речі, ключі від квартири мені поверни просто зараз. — Ірина простягнула руку розкритою долонею догори. — Більше ти до неї не ввійдеш, громадянине начальнику. — Вона повернулася до Довганя. — Ключі в нього вилучіть про всяк випадок. І ще: заяву про крадіжку я забирати не буду. Нехай усе йде суворо за законом.
Тамара Антонівна видала звук, схожий на повітряну кульку, з якої виходить повітря, і сповзла зі стільця на підлогу. Ні співчуття, ні бажання рятувати сім’ю в Ірини не було. Вона подивилася на чоловіка, який тремтів, на свекруху, яка вила на підлозі, розвернулася й вийшла з кабінету. Вона покинула будівлю відділу поліції. Коли вона штовхнула важкі залізні двері, в обличчя вдарив свіжий прохолодний вітер, миттєво здувши запахи хлорки й чужої ганьби.
Поділіться враженням від історії
1Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.
Поруч з ім’ям покажемо країну — її визначаємо за IP-адресою; саму адресу не показуємо, а для захисту від спаму зберігаємо лише її зашифрований відбиток.
Нахабство не має меж.