Навіть ті, хто запевняв, що леопард не зачепить людину без причини, говорили тихіше, коли мова заходила про нічні шерехи. Хижак перебував надто близько до житла. Тоді жителі звернулися до фахівців, які вміли поводитися з дикими тваринами й знали, як повернути такого звіра до лісу.
Працівники служби приїхали без зайвого галасу. Вони вислухали мешканців, оглянули місця, де найчастіше бачили леопарда, вивчили сліди біля крайніх дворів. Їм було ясно: звір тримався поруч із поселенням, але не шукав зустрічі з людиною. Через деякий час леопарда вдалося впіймати.
Тварина виглядала сильною, настороженою і змученою людською увагою. Її обережно перевезли подалі від будинків і випустили в густих заростях.
Після цього місто ніби зітхнуло з полегшенням. Ночі стали спокійнішими, а люди поступово повернулися до звичного ритму. Але полегшення тривало недовго.
Приблизно за місяць біля околиці знову почали помічати плямистого хижака. Здавалося неможливим, щоб та сама кішка так швидко повернулася. Однак невдовзі стало зрозуміло: це був не дорослий звір, якого нещодавно вивезли, а молодий леопард. За розмірами, поведінкою й обережною невпевненістю він нагадував підросле дитинча тієї самиці.
Нова поява викликала ще більше занепокоєння. …
