Дитина довго не могла заспокоїтися, аж поки мама не вирішила перевірити підгузок і не помітила дещо дивне

До завершення перших шести місяців, упродовж яких лікарі веліли дотримуватися особливої обережності, залишався лише місяць. Тому колишнє попередження звучало в пам’яті особливо моторошно. Три дні безперервного плачу вже не здавалися Марині звичайною реакцією на зуби. Вона знову й знову прокручувала в голові останні дні, намагаючись знайти момент, після якого поведінка Аліси змінилася. Жодне припущення не давало ясної відповіді. Материнське чуття не дозволяло їй відмахнутися від відчуття, що донька страждає з іншої причини, а кожне зволікання може мати значення.

У понеділок вранці Марина остаточно вирішила знову повезти Алісу до лікарні. Плановий огляд і ще одна консультація мали або підтвердити попередній висновок, або нарешті допомогти зрозуміти, що відбувається. Від самої думки про нове очікування їй ставало тривожно, але залишатися вдома в невідомості було ще важче. Перед поїздкою вона скупала дівчинку в теплій воді, діючи обережно й уважно. Марина сподівалася, що ванна хоча б ненадовго заспокоїть дитину й дозволить без поспіху підготуватися до дороги.