Життя без прикрасНаталія сиділа на кухні з чашкою розчинної кави. Барсик заклопотано обнюхував кутки, явно плануючи масштабне перепланування шляхом перекидання всіх доступних предметів. Жодного смутку Наталія не відчувала. За останні два роки вона настільки звикла працювати в режимі біоробота-банкомата, що тепер, опинившись у тиші, відчувала лише легке гудіння у вухах від незвичного спокою. Вона відкрила ноутбук, зайшла в онлайн-банк, вивантажила історію операцій за два роки.
І ось тут проявилася та сама параноїдальна практичність, за яку свекруха називала її сухарем. Наталія ніколи не давала Ромі готівки, ніколи не переказувала грошей із приміткою «на життя». Щомісяця, переказуючи величезні суми зі своєї зарплатної картки на рахунок чоловіка, вона педантично вписувала в призначення платежу: «Оплата за кредитним договором номер 8374 від такого-то числа за Швеця». Коли вони купували будматеріали в ту саму однокімнатну квартиру, оформлену на Рому, вона оплачувала все винятково своєю карткою. На її ім’я були виписані чеки за італійську плитку, за шпалери, за роботу бригади сантехніків.
Наталія відкрила файл Excel: стовпчик надходжень, стовпчик витрат, підсумок. Два мільйони сто сорок тисяч. Саме стільки особистих, потом і кров’ю зароблених грошей вона влила в чужу власність під казочки про спільну трикімнатну квартиру. Наталія закрила ноутбук, усміхнулася так, що Барсик про всяк випадок сховався за дверима, і набрала номер свого давнього знайомого Ігоря. Ігор займався сімейними спорами й мав хватку голодного бультер’єра.
— Ігорку, привіт. У мене є для тебе розвага, — промовила Наталія, дивлячись на облізлий кухонний фасад. — Будемо роздягати одного дуже впевненого в собі хокеїста.
Через місяць Рома отримав поштою товстий конверт. На той час він уже щосили впивався вільним життям. Анастасія переїхала до нього, заставивши всі поверхні баночками з кремами й рожевими плюшевими зайцями. Людмила Григорівна пурхала навколо нової невістки, пекла пиріжки й на кожному розі розповідала сусідкам, як її синочок нарешті скинув ярмо у вигляді цієї скалки.
Конверт Рома розкрив за сніданком, недбало колупаючи виделкою яєчню. Прочитавши перші три рядки позовної заяви, він поперхнувся так, що шматок бекону вилетів у нього просто на плюшевого зайця Анастасії.
— Що там, Котику? — промуркотіла стажерка, не відриваючись від розмальовування нігтів.
Поділіться враженням від історії
0Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.
Поруч з ім’ям покажемо країну — її визначаємо за IP-адресою; саму адресу не показуємо, а для захисту від спаму зберігаємо лише її зашифрований відбиток.