Життя без прикрасДенис уже лежав на дивані, втупившись у телефон, і вдавав цілковиту непричетність.
— Іринко, а чого штори такі вицвілі? І паркет у вас де-не-де рипить. Раніше жінки вміли дім доглядати.
Для спостереження за мною свекруха обрала табуретку біля кухонного вікна. Звідти було видно все. Я готувала обід і почувалася піддослідним кроликом: жоден рух не обходився без зауваження. Курку розбираю неправильно, помідори водянисті, перцю — як на трьох. До огірків для салату черга дійшла під важке зітхання за моєю спиною.
— Золота невістка дісталася Тоньці, моїй сусідці. Від її страв за вуха не відтягнеш, удома хоч музей відкривай. А з Тонькою ладнає, наче та їй рідна мати.
Я втрималася від відповіді й далі різала овочі. З вітальні Денис не виходив, наче розучився нас чути.
За обідом порівнювання невісток тривало. Свекруха перебирала знайомих у себе вдома, і в жодному змаганні я не могла перемогти. Після десерту я вхопилася за нагоду помити посуд і пішла на кухню. Заплющила очі на секунду: як добре було б, якби вона вже поїхала.
Чотирнадцять днів. Усього чотирнадцять днів треба витримати.
30 грудня мене розбудив гуркіт дверцят холодильника. Тамара Василівна вже перевіряла наші запаси продуктів. Коли я зайшла, вона тримала мій блокнот, розгорнутий на сторінці «Новорічне меню».
— Іринко, що за писанина? Олів’є, шуба, грецький… Заводська їдальня, а не свято! Холодець де? Заливне? Домашня буженина де?
Ручка в її руці зарухалася сторінкою: мої страви зникали під закресленнями, поруч з’являлися інші.
— Тамаро Василівно, я ж уже все для свого меню купила.
Вона відмахнулася від мене, як від мухи.
— Знайшла що подавати на Новий рік — грецький салат! Індичку прибираємо, буде гуска з яблуками. Без холодцю ніяк. Пиріжків хоча б три види зробимо. Ікра з магазину не потрібна, баклажанну самі накрутимо.
Заспаний Денис з’явився саме тоді, коли я ще сподівалася на його підтримку. Замість відповіді на мій погляд він поцілував матір у щоку.
— Мамо, святкові столи — твоя спеціальність. Ти краще знаєш.
Прикро було до болю. Вона шматувала придумане мною свято, перетворюючи сімейний вечір на кулінарний кошмар, а він стояв біля неї зразковим сином.
Поділіться враженням від історії
0Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.
Поруч з ім’ям покажемо країну — її визначаємо за IP-адресою; саму адресу не показуємо, а для захисту від спаму зберігаємо лише її зашифрований відбиток.