Тепер пазли складалися. Їй здавалося, нарешті все пояснилося: і його нервозність, і байдужість до дітей, і докори, що всиновлення хотіла вона сама. Нещодавно від Миколи пахло нудотно-солодкими жіночими парфумами. Тоді вона відмахнулася — хтозна, звідки той запах. А три тижні тому він теж поїхав на вихідні: нібито у Васька на дачі трубу прорвало, без допомоги ніяк. Тепер і той від’їзд виглядав інакше. Катя обурювалася й чекала на чоловіка, щоб з’ясувати все без приховувань. Мовчати, терпіти й жити серед брехні вона не збиралася.
Микола теж не витримав очікування. Трохи посварившись із Юлією, рвонув додому раніше, ніж планував: хотілося швидше відкрити на ноутбуці запис із камери. Думки так і роїлися. Однак дружина, яка зустріла його, готова мало не з кулаками кинутися, зовсім не входила в його плани.
— Приїхав нарешті! Ну що, вдале відрядження? Усі справи переробив, брехуне? Знаю я вже: нікуди тебе не посилали, ти відгул собі влаштував, за сімейними обставинами! Коханку завів! Обходишся тепер без нас — і без мене, і без дітей!
Від такого натиску він розгубився. Гарячково шукав пояснення, але нічого підхожого на думку не спадало. Залишалося напасти самому. Микола загорлав так, що на шиї набрякли жили:
— Я тільки зайшов, а ти вже горлаєш на мене! Істеричко! Що ти там дізналася, де — знати не хочу! Пройти дай. Я з дороги втомився, зараз у душ, потім спати. Може, до ранку в тебе дур пройде й поговорити нормально зможемо. Після таких зустрічей і справді недовго й загуляти. Ти краще подумай: розлучимося — далі що? На свою копійчану зарплату житимеш? На прийомних дітей аліментів від мене не дочекаєшся. Охолонь і виріши, чи треба тобі копирсатися в усьому цьому, виносити мені мозок. Сите життя розподобалося?
Він пройшов у ванну й довго, старанно мився. Звідти подався до кабінету, замкнув двері. Тут стояв диван, лежали подушка й плед, але головне — був ноутбук із потрібним записом. Микола був собою задоволений: добре налякав дружину. Бачив же, як у неї губи затремтіли. Отже, злякалася.
Катя заплакала ще дужче. Збиралася викрити чоловікову брехню, а він примудрився її ж зробити винною. Особливо страшними виявилися слова про розлучення. Отже, вже думає піти? А якщо піде, як вона сама виростить хлопчиків, що їм скаже? Вона впала на ліжко й довго крутилася, зітхаючи. Ні як тепер поводитися з Миколою, ні що робити далі, Катя не розуміла.
Микола додивився запис до кінця й залишився без того, на що розраховував. Замість зради — історія народження близнюків. Катя виявилася вірною йому, а він же вже уявляв, як пред’явить їй докази й отримає козир під час розлучення. Саме розлучення було справою вирішеною; бракувало лише слушного приводу.
До появи хлопчиків Миколу влаштовувало все: чистий дім, смачні обіди, лагідна, тактовна дружина. Втомленого вона не діймала розпитуваннями, не пиляла. Помічала, що йому не до розмов, і не чіплялася, нічого від нього не вимагала. Таке сімейне життя було йому до душі. З близнюками у квартирі оселилися крики, плач, суперечки, а коли вони мирилися — галасливі ігри й гармидер. Спочатку Микола стримувався, пробував бути батьком, намагався полюбити дітей. Він іще старався виконувати батьківську роль, не давати волі роздратуванню, але прив’язаність так і не з’явилася. Не вийшло. Чужі — і нічого з цим не вдієш.
Тоді й з’явилася Юлія. У неї йому було надзвичайно добре, вона стала його віддушиною. Можливо, так би все й тривало, якби коханка погодилася залишатися в тіні. Але другорядні ролі її не влаштовували.
— Розлучайся. Вибирай уже, хто тобі дорожчий, — вимагала вона.
Присвячувати решту життя чужим хлопчакам, підпорядковувати все їхнім інтересам Микола не збирався. Перевірка мала полегшити йому відхід, але лише відкрила сімейну таємницю начальника. Що тепер робити з цими відомостями, він не розумів. Виходило, дарма купив камери, дарма затіяв стеження. Зізнатися, що їздив до коханки, — почнуться розмови. Ні, карти відкривати зарано. Спочатку треба порадитися з Юлією: вже вона придумає, як розпорядитися записом і діяти далі.


















Поділіться враженням від історії
0Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.
Поруч з ім’ям покажемо країну — її визначаємо за IP-адресою; саму адресу не показуємо, а для захисту від спаму зберігаємо лише її зашифрований відбиток.