Копіювання заборонено

Тексти Realish захищені авторським правом. Публікувати їх на інших сайтах, у соцмережах і групах без дозволу редакції не можна.

Копії у Facebook ми оскаржуємо: їх видаляють, а за повторні порушення сторінки й групи можуть заблокувати.

Поділитися історією можна посиланням.

«Я скоротив твої витрати на місяць!» — сказав чоловік, сидячи без роботи в моїй квартирі

Частина 8 з 8

Роман розтулив рота, щоб заперечити, але глянув на матір, тоді на Ірину, яка ствердно кивала, і зрозумів, що його блискуча кар’єра вільного інвестора добігла безславного кінця. Він приречено кивнув.

— От і добре. — Галина Леонідівна поправила берет, обсмикнула плащ і рушила до виходу. У дверях вона обернулася. — Іро, ти сьомгу запечи й мені шматочок залиш. Я завтра прийду раніше, перевірю, як цей працівник року до зміни готується.

— Обов’язково, Галино Леонідівно, з розмарином запечу.

Вхідні двері грюкнули. У квартирі запала тиша, яку порушив лише важкий Романів зітх із кутка вітальні. Ірина пішла на кухню. Мурка вже сиділа біля полотняних торб, заклопотано обнюхуючи пучок зелені, що стирчав з однієї з них. Ірина почала розкладати продукти назад по полицях. Сьомга, яловичина, яйця, масло. Холодильник знову набував свого первісного розкішного вигляду. Чотири пакети з дешевими крупами Ірина акуратно засунула в найдальший куток нижньої полиці.

— Романе! — гукнула вона в бік вітальні. — Іди на кухню.

Чоловік приплентався, човгаючи ногами, з виглядом побитого собаки.

— Чого тобі? — буркнув він, не підводячи очей.

Ірина показала пальцем на нижню полицю.

— Бачиш? Крупи — це твій раціон на найближчий місяць. Перловка, як ти сам сказав, чудово чистить кишківник. А сьомгу ми з Муркою і твоєю мамою з’їмо. І так, якщо ти ще раз заїкнешся про мою зарплатну картку, я сама зателефоную Дядькові Юрі на склад і попрошу перевести тебе у вантажники. Питання є?

Роман глянув на пакет із перловкою, ковтнув слину й заперечно похитав головою.

У понеділок рівно о 7:30 ранку Ірина пила каву на кухні й дивилася, як Галина Леонідівна міцно тримає за лікоть пом’ятого, невдоволеного Романа в старій куртці й робочих джинсах. Вони чекали на ліфт. Роман вирушав у реальний світ заробляти свої перші за три місяці п’ятдесят тисяч.

Ірина сьорбнула гарячої кави, почухала за вухом задоволену Мурку, що муркотіла, й усміхнулася новому дню. Життя явно налагоджувалося.
Історію прочитано. Дякуємо!
Питання редакції Realish
Як ви вважаєте, чи варто було Ірині залучати Галину Леонідівну до розв’язання конфлікту з Романом, чи краще було домовлятися вдвох?
Коментувати
Яке враження залишила історія?
Оберіть одну реакцію — її можна змінити.
Слово читачам

Поділіться враженням від історії

1

Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.

Залиште свій коментарЗначок підбереться за іменем сам — або .
Без реєстрації

Поруч з ім’ям покажемо країну — її визначаємо за IP-адресою; саму адресу не показуємо, а для захисту від спаму зберігаємо лише її зашифрований відбиток.

З вами траплялося схоже?Розкажіть свою історію — ми опублікуємо її на Realish. Імена та місця за вашим бажанням змінимо.Розповісти свою історію
ЖенщинаНімеччина

Молодец мама прочистила мозги бездарному бессовестному сыночку а жене я бы посоветовала такого мужичка в три шеи из дому на кой ляд он ей нужен

Усі обговорення

Ще з рубрики «Відносини»

Усі історії рубрики