Копіювання заборонено

Тексти Realish захищені авторським правом. Публікувати їх на інших сайтах, у соцмережах і групах без дозволу редакції не можна.

Копії у Facebook ми оскаржуємо: їх видаляють, а за повторні порушення сторінки й групи можуть заблокувати.

Поділитися історією можна посиланням.

Віктор роками не чекав весілля, а потім сам запропонував подати заяву

Частина 3 з 8

Ірина заплющила очі й помасажувала скроні.

— Вікторе, зупини її. Це ж класичний розвод. Шлюбні аферисти з того й живуть: спершу таунхауси, пил в очі, потім кредит під заставу єдиного житла. А далі Костянтин розчиняється в тумані разом із грошима.

Зі слухавки долинув смішок: поблажливий і такий густий, наче патока.

— Ірино, ти мислиш у межах бабусиної однокімнатки на околиці. Не треба міряти успішних людей своїми злиднями. Самі розберемося.

Дзвінок урвався. Ірина тільки знизала плечима. Телефон полетів на стіл, а вона знову взялася до роботи. Якщо потопельники самі так завзято свердлять дно власного човна, вона не зобов’язана їх витягати.

Після цього Віктор не дзвонив, не писав і навіть по котлети не приїздив. Поки Барсик відсипався на улюбленій Вікторовій подушці, Ірина насолоджувалася спокоєм і прикидала, як проведе вільні вихідні.

Четвер почався як завжди. Надвечір задощило — дрібно, по-осінньому. На вечерю Ірина приготувала собі пасту. Потім налила в горнятко гарячого чаю, увімкнула комедію й забралася під плед. У ногах згорнувся важким хутряним бубликом Барсик. Ідилія.

Рівно о 21:40 вона затріщала по швах. Хтось затиснув кнопку дзвінка й не відпускав, водночас гупаючи ногами в металеві двері. Барсик підскочив, наче ошпарений, і зник під ліжком. Насупившись, Ірина підійшла глянути у дверне вічко.

На сходовому майданчику панував хаос. Віктор із перекошеним обличчям обома руками стискав величезні картаті баули, з яких стирчали вішаки й якісь дроти. Притулившись до стіни, тихенько підвивала Світлана Павлівна. Розкішне пальто вона застебнула криво й навскіс, а до грудей судомно притискала здоровенний фікус у пластиковому горщику. Туш так розмазалася, що майбутня свекруха стала схожа на сумного єнота.

Замок клацнув, і Ірина трохи прочинила двері. Віктор запрошення не чекав: ввалився, відтіснивши Ірину плечем, кинув баули на підлогу й утяг за собою матір, що ридала.

— Мамину квартиру судові виконавці опечатали. Слава Богу, у нас є твоя квартира. Збирайся, завтра йдемо подавати заяву до РАЦСу. І маму треба терміново зареєструвати в тебе, — випалив Віктор на одному подиху, скидаючи мокрі черевики просто на світлий килимок.

Повітря в передпокої — хоч ножем ріж. Ірина стояла спиною до стіни й мовчки дивилася на весь цей сюрреалістичний театр.

— Що? — тільки й спромоглася вимовити вона.

— Що чула. — Віктор нервово смикнув комір куртки. — Костик, гад, виявився аферистом. І мама теж хороша: пів року мені брехала. Кредит під заставу нашої трикімнатки вона ще навесні взяла, щойно з ним зв’язалася. І все йому віддала. На його таунхауси пішло все до останньої копійки. Банку ні копійки не заплатили. Мама ховала від мене судові повістки в шафі. У вівторок виконавці їй уже останню вимогу про виселення принесли. А вона мені локшину на вуха вішала про бізнес. Боялася зізнатися. Костик вимкнув телефон і змився. Це сьогодні вдень було: прийшли виконавці, опечатали двері. А ми з мамою опинилися на вулиці — нас просто виставили…
Яке враження залишила історія?
Оберіть одну реакцію — її можна змінити.
Слово читачам

Поділіться враженням від історії

0

Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.

Залиште свій коментарЗначок підбереться за іменем сам — або .
Без реєстрації

Поруч з ім’ям покажемо країну — її визначаємо за IP-адресою; саму адресу не показуємо, а для захисту від спаму зберігаємо лише її зашифрований відбиток.

З вами траплялося схоже?Розкажіть свою історію — ми опублікуємо її на Realish. Імена та місця за вашим бажанням змінимо.Розповісти свою історію

Ще з рубрики «Відносини»

Усі історії рубрики