Копіювання заборонено

Тексти Realish захищені авторським правом. Публікувати їх на інших сайтах, у соцмережах і групах без дозволу редакції не можна.

Копії у Facebook ми оскаржуємо: їх видаляють, а за повторні порушення сторінки й групи можуть заблокувати.

Поділитися історією можна посиланням.

Свекруха попросила Катерину погасити її кредит грошима зі спадщини, але після сімейної вечері Катерина вирішила не поспішати з переказом

Свекруха попросила Катерину погасити її кредит грошима зі спадщини, але після сімейної вечері Катерина вирішила не поспішати з переказом
Частина 1 з 8

— Диви, яка пані знайшлася! У тарілці колупається, носом крутить. Без мого Павла ти б і досі дірки на фіранках латала та по найманих кутках тинялася. Потрапила в пристойну сім’ю — за це б і подякувала.

Голос Інни Юріївни пройшовся тісною кухнею, наче іржава пилка по тонкому склу. За старим розсувним столом, де рідня сиділа пліч-о-пліч, усі разом перестали жувати. У тітки Ані виделка так і завмерла над оселедцем під шубою. Навіть огрядний дядько Льоша перестав сопіти. Катерина неквапно поклала надкушений хліб на край тарілки. У задусі, серед запахів майонезу, смаженого м’яса й важких парфумів свекрухи, пауза тяглася в’язко.

Свекруха попросила Катерину погасити її кредит грошима зі спадщини, але після сімейної вечері Катерина вирішила не поспішати з переказом

А вона ж тільки відмовилася від третьої порції жирного холодцю. Ввічливо сказала, що їй і так важко в шлунку. Інні Юріївні, яка величаво сиділа на чолі столу в блискучій сукні, схожій на оббивку старого дивана, і цього вистачило: наче з ланцюга зірвалася.

Катерина глянула праворуч, на чоловіка. Павло так і не підвів очей. Щелепи рівномірно рухалися, перемелюючи курячий хрящ, а сам він не відривався від телефона, який тримав нижче краю скатертини. Ніби все, що зараз казала його мати, його не стосувалося.

— Інно Юріївно, я, мабуть, піду. Дякую, що прийняли.

Голос у Катерини не здригнувся. Вона не стала з’ясовувати стосунків, підвелася, акуратно засунула рипучий стілець і пішла до передпокою. Рідня проводжала її важкими поглядами, і вона відчувала їх спиною.

— Іди, іди! — пирхнула їй услід свекруха. — Які ми образливі!

Катерина зняла з гачка осіннє пальто, що там висіло. Вона все чекала, що Павло вийде за нею. Хоч би показався в коридорі, узяв під лікоть, сказав щось підбадьорливе. Та на кухні вже знову застукали виделки, і тітка Аня навмисне голосно заговорила про те, почім нині картопля. Павло лишився за столом доїдати курку.

Катерина застебнула пальто, перекинула ремінець сумки через плече й вийшла на сходовий майданчик. Замок за нею клацнув особливо сухо.

Надворі сіявся бридкий листопадовий дощ. Катерина викликала таксі й умостилася на задньому сидінні; у салоні пахло дешевим освіжувачем. Мокрим склом ковзало жовте світло ліхтарів, а вона поверталася до тієї самої думки: як швидко спадають маски, варто людям вирішити, що справа вже в капелюсі.

Ще тиждень тому в сім’ї все було інакше. До середини жовтня дійшло до оформлення спадщини: Катерина офіційно стала спадкоємицею. Бабуся, жінка тиха й ощадлива, залишила свою скромну квартиру іншій онуці. Катерині дістався банківський вклад…
Яке враження залишила історія?
Оберіть одну реакцію — її можна змінити.
Слово читачам

Поділіться враженням від історії

0

Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.

Залиште свій коментарЗначок підбереться за іменем сам — або .
Без реєстрації

Поруч з ім’ям покажемо країну — її визначаємо за IP-адресою; саму адресу не показуємо, а для захисту від спаму зберігаємо лише її зашифрований відбиток.

З вами траплялося схоже?Розкажіть свою історію — ми опублікуємо її на Realish. Імена та місця за вашим бажанням змінимо.Розповісти свою історію

Ще з рубрики «Свекруха»

Усі історії рубрики