Антон ступив на першу сходинку.
— Валентино, годі ламати комедію!
Зі сцени вона бачила його внизу. Пригадався юнак, який обіцяв ніколи її не покинути. Потім — як він обіймав її, коли обом було страшно, як уже її чоловіком клявся, що жодна перемога нічого для нього не важитиме, якщо він не зможе розділити її з нею. Від цього спогаду голос мало не зрадив її. Але поруч із Ларисою стояла й усміхалася Юлія. Валентина побачила її й зрозуміла: мовчанням вона більше не вбереже нічого, що варто було б рятувати.
Вона підняла мікрофон.
— Антоне Костюку, сьогодні ввечері ти втратив не лише дружину. Ти щойно втратив посаду генерального директора.
Слова відлунали під кришталевими люстрами. На підлогу впав і розбився келих. Музиканти завмерли з інструментами в руках.
Антон зупинився посеред сходів і розсміявся. Першої миті в сміхові чулося невір’я, потім він став жорстоким, майже театральним.
— Це ти мене звільняєш? — вимовив він, перевівши подих. — Та ти навіть не знаєш, скільки коштує підтримувати роботу цієї компанії.
Дехто з гостей відвів очі: їм було ніяково від люті, з якою він це сказав. Юлія нервово засміялася, Лариса зажадала, щоб Валентину прибрали зі сцени. Та нікому не відповіла. Вона дивилася в інший кінець зали, туди, де щойно розчахнулися головні двері.
Між столиками впевнено йшов Ігор Дубровський у темно-сірому костюмі, з чорною шкіряною текою під пахвою. Разом із ним увійшли двоє: незалежна директорка Софія Бірюкова та секретар ради. В обох були серйозні обличчя. Антон одразу їх упізнав. Усмішка його вже не здавалася такою впевненою, хоча він і далі намагався триматися невимушено.
— Ігорю, як добре, що ти тут. Поясни моїй дружині, що не можна звільнити генерального директора лише тому, що вона його приревнувала.
Ігор не піддався на провокацію. Зупинившись біля сцени, він подивився на Валентину. Вона стримано кивнула. Тоді він відкрив теку й вийняв кілька документів.
— Антоне Костюку, — твердо промовив адвокат, — я прийшов офіційно повідомити вас про рішення ради директорів. Рада ухвалила його в межах своїх повноважень.
Антон насупився.
— Про яке рішення?
Ігор підняв перший аркуш.
— Рада схвалила ваше усунення з посади генерального директора групи «Костюк». Рішення набуває чинності сьогодні ввечері.
Антон повільно зійшов на останню сходинку, ніби йому треба було пересвідчитися, що він не ослухався.
— Цього не може бути. Я заснував компанію, і я нею керую. Ніхто не має права ухвалювати таке рішення, навіть не порадившись зі мною.
— Те, що ви засновник, не дає вам права безстроково залишатися генеральним директором, — спокійно відповів Ігор.
Антон пошукав підтримки в тих, хто прийшов з адвокатом. Ні Софія, ні секретар не рушили до нього. Усмішка зійшла з обличчя Юлії. Лариса в люті ступила вперед.
— Ви берете участь у сімейній змові!
Ігор навіть не підвищив голосу.
— Раду скликали на законних підставах. Директори отримали всі документи, необхідні для ухвалення рішення. Саме рішення внесено до протоколу.
Він не посилався на чутки й нікого ні в чому особисто не звинувачував. Усе, що він говорив, стосувалося офіційного рішення. Саме ця точність тривожила Антона ще дужче. Він звик залагоджувати суперечки наказом, погрозою, а часом і нагадуванням про те, хто тут розпоряджається.
— Хто затіяв це божевілля? — запитав він, переводячи погляд із Софії на секретаря ради.
Ніхто не відповів одразу. Ігор закрив папку й указав на екран.
— Думаю, і акціонерам, і гостям варто побачити, як влаштовано контроль над компанією.
Повернувшись до фахівця, який відповідав за аудіовізуальне обладнання, Валентина вручила йому записку з короткою вказівкою. З екрана зникла ювілейна презентація. Екран на мить згас, а коли знову засвітився, на ньому вже був слайд із шапкою материнської компанії. За ним показали схему, на якій було позначено частки участі й права голосу.
Гості зашепотілися. Кілька підприємців нахилилися вперед, розбираючи відсотки. Антон спершу нічого не зрозумів. Назва інвестиційної компанії була знайома: він бачив її в багатьох операціях ще з перших років роботи. Але йому ніколи не спадало на думку, що ця компанія може мати такий прямий зв’язок із жінкою, яку він щойно принизив.


















Поділіться враженням від історії
1Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.
Поруч з ім’ям покажемо країну — її визначаємо за IP-адресою; саму адресу не показуємо, а для захисту від спаму зберігаємо лише її зашифрований відбиток.
Справедливість.