Життя без прикрасІ слідом Марина згадала іншу людину, зустрінуту того дня: кумедного, яскраво вдягненого режисера. Він обіцяв добре заплатити за проби. Вона пошукала в сумочці візитку, знайшла й попросила чоловіка зупинитися. Вийшовши, відійшла подалі від машини, щоб Анатолій не чув, про що вона говоритиме. Набрала номер.
— Кучер. Тільки швидко, я зайнятий, — роздратовано озвався чоловік.
— Це Маринка, — невпевнено почала вона. — Ви мене на проби кликали. Я згодна, якщо заплатите добре. Мені гроші зараз потрібні, дуже.
— Ха! — глузливо озвався режисер. — Та це мені гроші пропонують, щоб роль отримати! На проби черга, на ролі черга. Тож на все добре.
Марина повернулася до машини зі сльозами. Біля свого під’їзду вийшла, піднялася додому й розплакалася.
Тут задзвонив телефон. Це знову був Кучер, але тепер його голос звучав винувато.
— Вибачте, це не вам я сумку допомагав нести? Така яскрава жінка…
— Мені, — тихо відповіла Марина.
— Ну звісно! — радісно заторохтів він. — Я ж від самого початку у вас повірив, ані хвилини не сумнівався! Відразу зрозумів: переді мною людина творча, смілива. А коли так, ви не могли залишити моє запрошення без уваги. Мільйони жінок мріють хоч раз на екрані з’явитися, потрапити в кіно, отримати таку можливість. А до вас щастя саме в руки пливе! Я тому й був упевнений, що ви все-таки відгукнетеся, що моя пропозиція вас зацікавить. Завтра в нас чергові проби, і я готовий прислати по вас машину. Приїжджайте. У тому, що ви станете моєю акторкою, я анітрохи не сумніваюся. Ще тоді, коли ми з вами зустрілися, я зрозумів, що знайшов жінку, яку шукав.
До запрошення він підвів не відразу: ще довго говорив, радіючи, що Марина все-таки зателефонувала. Вона погодилася приїхати. Вони домовилися про час зустрічі, і Марина пояснила, звідки її зможе забрати машина.
Пів години в інтернеті не допомогли Марині розібратися з майбутнім заробітком. Щойно закінчилася розмова з Кучером, вона почала шукати, скільки отримують акторки-початківиці, але відомості траплялися настільки різні, що спиратися на них було неможливо. Вдалося з’ясувати лише порядок оплати: гроші нараховують за кожен знімальний день.
Якщо її все-таки візьмуть, удавану скромність доведеться відкинути: умови Марина поставить жорсткі. Самої оплати за знімальні дні їй недостатньо. Вона попросить Кучера винайняти квартиру й внести орендну плату відразу на пів року вперед. Після розлучення треба буде забрати Настю, привести її до житла, де вони зможуть залишитися. Крім того, це житло доведеться показати органам опіки й суду, коли вирішуватимуть, із ким жити дівчинці. Зараз окрема квартира, нехай навіть орендована, була для Марини найважливішою. Кучер же сам обіцяв прийняти будь-які її умови й побажання. Отже, про потрібне їй житло можна буде сказати прямо, не приховуючи, наскільки це для неї важливо.
Залишалося домогтися ролі. Заради цього Марина готова була постаратися, хоча зовсім не уявляла, як знімають кіно й чого від неї можуть вимагати.
Наступного дня вона приїхала на майданчик разом із Настунею. У шумі й метушні люди безперервно пересувалися туди-сюди, і весь цей рух здавався Марині безглуздим. Зате Кучера шукати не довелося: відразу впізнав її, з усмішкою поквапився назустріч і вказав на новенький мікроавтобус.
— Проходьте, прошу вас.
У машині виявилося порожньо й тихо. Вмостившись поруч із гостею, режисер дістав термос і налив кави для неї та для себе. Настуні дістався чай з іншого термоса; на столику з’явилася вазочка з цукерками.
За частуванням Кучер почав пояснювати Марині, кого їй належить зіграти. У його фільмі багатий містянин закохується в мешканку села. Його полонять її чистота й природна краса; саме таку героїню й має втілити акторка, якої режисер досі не міг знайти. Він розповідав про роль, а Марина намагалася розібратися в почутому. Вона слухала, старалася осмислити пояснення, але голова від цих зусиль, здавалося, розривалася. Зрозуміти розповідь про героїню й самій показати те, що потрібно Кучеру, — для неї це були різні речі. Марина не знала, чи вдасться їй узагалі щось зіграти. Тому замість подальших пояснень їй хотілося побачити, яких дій від неї чекають, і спробувати повторити їх. Вона безцеремонно перебила режисера.
— Покажіть краще, що мені робити. Я повторю за вами, а ви подивитеся. Сподобається — продовжимо розмову. А раптом у мене взагалі немає таланту? Ви тільки час згаєте.
— Згоден, навіщо відкладати! — охоче озвався Кучер. — Упевнений, усе вийде. Почнемо зараз. — Марина ще допивала каву, а він уже показував їй на мініатюрну дівчину в червоній футболці. — Ось наша костюмерка. Повільно вийдіть із машини, потім прямуйте до неї, наче хочете на неї напасти. Підійдете впритул і зло вимагайте: «Гадино, поверни те, що поцупила в мене із сумки!» Зумієте налякати її по-справжньому — роль ваша.
Поділіться враженням від історії
0Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.
Поруч з ім’ям покажемо країну — її визначаємо за IP-адресою; саму адресу не показуємо, а для захисту від спаму зберігаємо лише її зашифрований відбиток.