Життя без прикрасПерш ніж вийти, Марина кілька разів тяжко зітхнула. Вона накопичувала в собі злість, намагаючись побачити на місці костюмерки Анатолія. Щойно Марина вийшла з мікроавтобуса, Кучер подав операторові знак увімкнути камеру.
У групи була перерва, на незнайому жінку ніхто не дивився. Марина наблизилася до людей і рішуче пішла крізь них, без церемоній розштовхуючи всіх, хто траплявся на дорозі.
— Ти, гадино! — неголосно промовила Марина, з ненавистю дивлячись на костюмерку, і зажадала повернути те, що дівчина нібито в неї вкрала.
— Пані, спокійніше! — Один з акторів схопив її за руку: він злякався, що незнайомка почне битися й дівчині дістанеться.
Костюмерка насупилася й позадкувала, а Марина й далі рвалася до неї. Свідки дивилися на те, що відбувалося, з подивом. Ще двоє дужих чоловіків підскочили й затулили собою дівчину.
Тільки оператор не тривожився: посміювався, продовжуючи знімати. Відзнятий епізод він одразу надіслав на комп’ютер у машину Кучера, потім підійшов до Марини.
— Усе, знято! Тепер на вас там чекають. — Він, усе ще посміюючись, кивнув на мікроавтобус.
Люди розслабилися, заусміхалися. Витівки Кучера тут були відомі: режисер міг налякати групу й дужче.
— Чудово! Таки я у вас не помилився, — зустрів Марину Кучер, відриваючись від ноутбука. Він уже встиг переглянути запис. — Битися у вас виходить переконливо. А з рештою сцен упораєтеся?
— Упораюся. Якщо й ви дотримаєте слова щодо моїх умов.
— Так, цікаво. Чого ж ви хочете?
— Чоловік вирішив зі мною розлучитися. Я залишаюся з дитиною на руках, а більше в мене нічого немає. Мені потрібно, щоб суд дозволив залишити доньку зі мною. Для цього доведеться подати документи: підтвердити, що я маю постійну роботу й житло, куди можу її забрати. Робота в магазині є, звідти я не йду, але зарплата невелика. А квартири в мене немає. Тому моя умова така: ви винаймаєте для нас житло й оплачуєте оренду хоча б на пів року. Самого заробітку в магазині мені для цього недостатньо, а питання з донькою потрібно вирішувати. Я не приховую, навіщо мені знадобилася ця робота й чому прошу саме про це. І ще хочу відразу дізнатися про оплату: скільки я отримуватиму за зйомки?
Відвертість Марини Кучерові сподобалася, але такого натиску він не очікував.
— Мені треба обміркувати вашу пропозицію, — сказав він.
Марина зрозуміла, що висунула вимоги надто різко й чимось його налякала.
— Я згоден на ваші умови, — усе-таки продовжив Кучер. — Але ми укладемо контракт. Що запишемо, те й виконуємо, жодних вимог понад договір. І спершу познайомлю вас із виконавцем головної ролі. Він примхливий, ще невідомо, чи захоче з вами працювати. Приїздіть завтра сюди. З десятої ранку він буде на майданчику, тоді й познайомлю вас.
Знайомство, якого варто було побоюватися, минуло напрочуд легко. Марина вирішила, що їй неабияк пощастило: Руслан з’явився в такому кепському настрої, що майже не помічав нічого довкола. На неї він теж до пуття не глянув.
— Та хоч із самим чортом, мені байдуже, — буркнув він Кучерові у відповідь на пропозицію працювати разом.
Режисер тут-таки простягнув Марині заповнений договір.
— Прочитайте. Підпишете — можна починати репетиції та зйомки.
Марина уважно прочитала договір: їй потрібно було перевірити й умови роботи, і зобов’язання щодо квартири. Кучер нічого з обумовленого не пропустив, і така сумлінність їй сподобалася. Житло вона мала вибрати сама — однокімнатну квартиру. Після того як Марина повідомить її адресу, режисерові відводилося три дні на оплату оренди. Окремо в ньому зазначався щоденний заробіток. Сума Марину цілком влаштовувала, як і домовленість про оренду. Зі свого боку вона мала бути присутньою на зйомках і неухильно виконувати всі вимоги команди. Прочитавши документ до кінця, Марина підписала його: Кучер передбачив усе, про що вони домовилися.
Того ж дня їй видали сценарій. Помічниця режисера пояснила, як із ним працювати, і порадила пару днів поспостерігати за роботою інших акторів: так буде легше зрозуміти команди, які на майданчику подають режисер та його помічник.
Поділіться враженням від історії
0Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.
Поруч з ім’ям покажемо країну — її визначаємо за IP-адресою; саму адресу не показуємо, а для захисту від спаму зберігаємо лише її зашифрований відбиток.