Дружина вирішила допомогти студентові з практикою, але звичайне заняття несподівано перейшло в надто особисту історію

Уранці її розбудив дзвінок. На екрані висвітилося ім’я декана. Оксана відповіла з важким передчуттям. У динаміку пролунав злий голос: їй веліли негайно з’явитися до університету.

Вона майже не пам’ятала дороги. До кабінету декана увійшла з холодними руками й пересохлим горлом. Він сидів за столом, червоний від люті, і дивився так, ніби перед ним була не співробітниця, а людина, яка зруйнувала все власними руками.

— Ти взагалі розумієш, що твориш? — закричав він. — Доросла жінка, викладачка! Головою думала?

Оксана не встигла нічого спитати. Декан розвернув до неї екран телефона й із силою поклав апарат на стіл.

На екрані були фотографії. Вона і Богдан. Знімки, зроблені потай. На одному вони цілувалися, на іншому він нависав над нею біля столу. Третій кадр виявився таким принизливим, що Оксана не стала гортати далі. Її скував страх. Долоня сама піднялася до рота, по щоках потекли сльози.