Копіювання заборонено

Тексти Realish захищені авторським правом. Публікувати їх на інших сайтах, у соцмережах і групах без дозволу редакції не можна.

Копії у Facebook ми оскаржуємо: їх видаляють, а за повторні порушення сторінки й групи можуть заблокувати.

Поділитися історією можна посиланням.

Батьки допомагали Маші оплачувати квартиру, але після нової вимоги чоловіка вона вирішила перевірити сімейні витрати

Частина 4 з 8

Батько помовчав. Усе життя він працював на заводі фрезерувальником, був ґрунтовним і звик вірити і людям, і вимірювальним приладам.

— А навіщо перевіряти, доню? Першого числа щомісяця Антонові гроші приношу, за лічильниками все точно. І квитанцію. Він запевняє, що платить без затримок, хвилина у хвилину.

— Тату, сходи завтра вранці до розрахункового центру, — попросила Маша, спершись на підвіконня й дивлячись на вулицю, що темніла. — Сам сходи, ногами. Дізнайся в дівчат у віконці, скільки за цією квартирою рахується. Тільки Антонові поки нічого не кажи.

— Машо, він що, щурить гроші? — Голос Віктора Степановича поважчав.

— Хочу знати точну суму. А вже потім організуємо нашому великому фінансистові показовий виступ, із феєрверком.

Три наступні дні причепитися до Маші було неможливо. Котлети смажила, успіхами в наклеюванні телефонного скла цікавилася, навіть розкидані шкарпетки обходилися без зауважень.

Антон розквітнув.

Вирішивши, що дружина нарешті визнала його верховенство, він заговорив тоном гуру й заходився вчити її господарювати. У четвер за вечерею, ворушачи виделкою макарони, дістався до прального порошку.

— Машо, навіщо ти дорогий купуєш? Економклас треба брати, велику пачку. Мама в мене тільки так робить. Із копійок гроші складаються. Фінансами розпоряджатися вчися. А то ви з батьками звикли ними розкидатися.

— Неодмінно візьму на озброєння, Антошеньку, — проспівала Маша, поклавши йому добавки. — Такий ти ощадливий! Рокфеллер у розтягнутих треніках.

У п’ятницю зателефонував батько. З голосу можна було подумати, що йому доповіли про висадку прибульців просто на городі.

— Машо, рівно сорок тисяч. Ще й пеня. Цей клоун за пів року ні копійки не заплатив.

— Чудово, тату. Приходьте з мамою в неділю, на обід. Напечемо пирогів, займемося відновленням соціальної справедливості.

Однак недільного ранку першою приїхала свекруха. Запрошення Валентина Романівна не чекала: увійшла до передпокою, наче важкий криголам, ущерть навантажений плітками. Синтетична сукня рясніла жахливими квітами, у руці погойдувався пакет дешевих еклерів.

— На сходах у вас пилюка, аж тхне! — Замість привітання вона вручила пакет Маші, ніби ключі від новенької машини. — Антошеньку, синку, схуд зовсім! Машо, ти його не годуєш? Чоловікові м’ясо потрібне.

Маша мовчки прийняла еклери. Напасти з порога для Валентини Романівни й означало привітатися.

— М’ясо дороге нині, Валю, — ґречно відповіла вона. — Усе на ваше здоров’я витрачається й на ремонт…
Яке враження залишила історія?
Оберіть одну реакцію — її можна змінити.
Слово читачам

Поділіться враженням від історії

0

Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.

Залиште свій коментарЗначок підбереться за іменем сам — або .
Без реєстрації

Поруч з ім’ям покажемо країну — її визначаємо за IP-адресою; саму адресу не показуємо, а для захисту від спаму зберігаємо лише її зашифрований відбиток.

З вами траплялося схоже?Розкажіть свою історію — ми опублікуємо її на Realish. Імена та місця за вашим бажанням змінимо.Розповісти свою історію

Ще з рубрики «Відносини»

Усі історії рубрики