— Мишку, поглянь. — Оля штовхнула чоловіка ліктем і показала екран. — Наталя квартиру орендувала? Чи спонсора завела? Щось знайоме в цьому ремонті. Усе світле, нічого зайвого…
Мишко побіжно глянув на знімок, далі витираючи руки, запилені після шпаклювання.
— Який іще спонсор, Олю? Усі її таланти — очі закочувати. Радше до подружки присмокталася. Або фотошопом бавиться, замилює очі. Мама теж телефонувала задоволена: каже, налагоджується життя. Між іншим, про твого батька розпитувала, коли приїде.
— І ти їй що відповів?
— Як домовлялися: аж під кінець місяця, приблизно тридцятого числа. А що?
— Та нічого. — Телефон Оля відклала, знизавши плечима. — Дивно все-таки. Від твоєї сім’ї зазвичай самий зубний біль, а тут — тихо та любо.
Під цією тишею їй привиділося щось липке, тривожне. Немов у знайомій картині бракувало деталі, а якої саме — не розгледіти. Оля, виснажена змінами біля печі, відігнала думки: втомилася, мабуть. Надто вже незвично свекруха не давала про себе знати.
У Липовеллі тим часом осінь густо пахла прілим листям. Вийшовши на ґанок, Ігор Станіславович оглянув порожнє подвір’я. Переорана земля, передані речі, продане господарство — незавершених справ не залишилося. Навіть ключі від сараїв уже були в нового господаря, сусіда Степановича.
Упорався він раніше, ніж намітив. За роки звик робити сказане, а не тягти кота за хвіст; неробства цей ґрунтовний чоловік не любив. Рідні стіни провів поглядом, узяв дві напхані сірі сумки з найпотрібнішим. На плечі поправив ремінець старої шкіряної барсетки — там лежали всі документи — і попрямував до хвіртки.
Середа, час уже по обіді. Ігор Станіславович вирішив обійтися без попереднього дзвінка. Він був певен: донька зараз на роботі, а зять зайнятий своєю зміною в автосервісі. Нема чого смикати молодих, коли можна дістатися самому. Місто він більш-менш знав і весь шлях уявляв заздалегідь: спочатку електричка, потім на вокзалі візьме таксі й поїде просто до нової квартири. Там уже спокійно влаштується, нагріє чайник. На той час якраз настане вечір — отоді й напише Олі. Покличе їх із Мишком до себе: приходьте, мовляв, у гості, я вже вдома.
















Поділіться враженням від історії
0Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.
Поруч з ім’ям покажемо країну — її визначаємо за IP-адресою; саму адресу не показуємо, а для захисту від спаму зберігаємо лише її зашифрований відбиток.