Оксана сиділа на дивані, усе ще стискаючи в руці телефон, і ніяк не могла осмислити дивну розмову з Ларисою Петрівною. Обіцянка влаштувати для неї свято звучала майже неймовірно, і Оксана поки не розуміла, чого саме слід чекати. Несмілива надія все ж ворухнулася в душі, але після ранкового приниження Оксана боялася знову розчаруватися. Невдовзі за воротами пролунав знайомий автомобільний сигнал. Оксана підійшла до вікна, визирнула надвір і здивовано ахнула.
До будинку підкочувала старенька машина батьків. Оксана поспішила на подвір’я. Першою з автомобіля вибралася Валентина Григорівна, тримаючи величезний букет пишних півоній. Слідом вийшов Юрій Миколайович із великою коробкою, перев’язаною яскраво-червоною стрічкою.
— Бабусю! Дідусю! — радісно закричала Софія й щодуху помчала їм назустріч.
— Оксаночко, доню, з ювілеєм тебе! — Валентина Григорівна міцно пригорнула доньку до себе, але майже відразу відсторонилася й уважно вдивилася в її обличчя. Помітивши почервонілі очі, вона стривожено насупилася. — Люба, чому ти плакала? Сьогодні ж твоє свято. А де Богдан?
Оксана відвела батьків убік і, ледве стримуючи сльози, що підступали, коротко розповіла про все, що сталося вранці. Обличчя Юрія Миколайовича стало суворим. Пальці самі собою стиснулися в кулаки.
— От же дріб’язковий самодур! — глухо промовив він, задихаючись від обурення. — Замок на холодильник повісив? Рідну дитину без сніданку залишив? Валю, ти тільки послухай, що він утнув! Зараз я сам зніму той замок і займуся продуктами.
— Юро, тихіше, не лякай Сонечку, — зупинила його Валентина Григорівна, притискаючи долоні до грудей. На очах у неї виступили сльози. — Господи, доню, хіба можна так чинити? У день тридцятиріччя так принизити власну дружину! Але тато має рацію: спершу нагодуємо Софію, а потім обов’язково накриємо святковий стіл.
Юрій Миколайович приніс інструменти й зняв замок із ручок холодильника. Валентина Григорівна дістала продукти й одразу нагодувала онуку. Лише переконавшись, що Софія поснідала, дорослі повернулися до розмови про святковий стіл.
Невдовзі біля воріт одна за одною почали зупинятися машини. Приїхали близькі подруги Оксани, Наталя й Олеся, разом із чоловіками та дітьми. Вони заздалегідь збиралися прибути раніше, щоб допомогти іменинниці з приготуваннями.
Побачивши заплакану Оксану й стривожених батьків, подруги відразу відчули недобре. Дізнавшись про замок на холодильнику, їхні чоловіки мовчки перезирнулися з Юрієм Миколайовичем. Усі троє однаково зневажали вчинок Богдана.
Однак справжній переполох почався приблизно за годину. До будинку майже безшумно під’їхав великий чорний позашляховик представницького класу…👉Продовження, натисніть кнопку “Далі” під рекламою👇👇👇
