Життя без прикрасДо п’ятниці квартира нагадувала повітря перед грозою: наче все ще спокійно, але будь-яка дрібниця могла вдарити розрядом. Марта припиняла спроби Влади перебудувати побут під себе без сварок, майже буденно. Коли та у вітальні вихопила пульт і перемкнула Софії мультики на свій серіал, Марта вийняла батарейки й поклала до кишені.
— Екранний час закінчено для всіх, — сказала вона. — Перед сном корисніше читати паперові книжки. На полиці є енциклопедія комах. Дуже заспокоює.
Влада дивилася на неї з ненавистю, але сперечалася дедалі рідше. Зате Людмила Степанівна змінила пряму атаку на тиху облогу. Увечері вона сідала з Романом на кухні й говорила впівголоса, ніби Марта за стіною раптом ставала глухою.
— Синку, ти сам бачиш, у якому домі живеш. Твоя дружина тебе під каблуком тримає. Родина має бути відкритою для рідні, а вона креми під замок, чай ховає, кожен шматок рахує. І на Владочку дивиться так, ніби та винна, що доля її скривдила.
Роман зітхав, кивав, тер перенісся, але до дружини з вимогами не йшов. Він надто добре знав, що Марта вміє не лише рахувати чужі витрати, а й згадувати, чия премія закрила ремонт ванної, хто платить комунальні рахунки і чому графік іпотеки тримається без прострочень.
Поділіться враженням від історії
0Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.
Поруч з ім’ям покажемо країну — її визначаємо за IP-адресою; саму адресу не показуємо, а для захисту від спаму зберігаємо лише її зашифрований відбиток.