— Гостям можу запропонувати диван у вітальні, — додала вона. — Це прохідна кімната, зате простора.
Влада вперше за вечір прибрала руку від чола.
— У прохідній? Ти серйозно? Мені треба спати до обіду, відновлювати жіночу енергію, медитувати. А ви ходитимете туди-сюди.
— Беруші й маска для сну продаються в будь-якій аптеці, — м’яко всміхнулася Марта. — Ще можна викликати таксі й повернутися до своєї студії.
Вона повернулася до чоловіка:
— Романе, перенеси речі до вітальні й витри воду за мамою. Ламінат у мене не розрахований на такі потоки жіночої енергії.
Після цього Марта пішла на кухню. У чайнику глухо заворушилася вода. Вона не збиралася кричати, грюкати дверцятами й доводити очевидне. Марта давно знала: хто першим зривається на істерику, той першим втрачає позицію. Тут потрібні були витримка, точність і холодна голова. Мовчання інколи ріже глибше, ніж крик…
