Анна схопилася першою.
Комора була забита банками, коробками, старими куртками, зламаним вентилятором. На верхній полиці, під запиленим покривалом, справді стояв маленький відеореєстратор. Марія дістала його, чхнула від пилу, ледь не впустила. Дроти йшли в стіну. Вони давно вважали стару камеру муляжем: маленьке темне око під дахом сараю, обплетене павутинням, дивилося на подвір’я вже багато років.
— Він може працювати? — спитала Анна.
— Не знаю.
Вони під’єднали реєстратор до телевізора старим кабелем, знайденим у тій самій коробці. Екран блимнув, пішов смугами. Марія ввела пароль — день, місяць і рік народження Анни. Неправильно. Спробувала тільки день і місяць. Знову неправильно. Анна, яка мовчала поруч, раптом сказала:
— Бабуся Наталя завжди вітала мене на день раніше. Казала, що я народилася вночі, а вона дізналася вранці й переплутала.
Марія ввела дату на день раніше. Екран відкрив меню.
Записи збереглися не всі. Старий диск перезаписував сам себе, але камера реагувала на рух, і останні тижні були на місці. Зображення було мутне, чорно-біле, зі смугою по краю, але подвір’я проглядалося. Сарай, хвіртка, частина паркану.
Вони знайшли ніч перед нападом. На записі спочатку нічого не відбувалося. Тіні гілок, миготіння комах перед об’єктивом. Потім о 02:13 біля паркану з’явилися дві постаті. Один чоловік переліз через хвіртку після того, як другий подав йому щось знизу. Обличчя були нечіткі. Але ходу Павла Марія впізнала відразу: трохи розхристана, упевнена, зі звичним рухом плеча. На ньому була синя куртка.
Анна схопила матір за руку.
— Мамо…
На екрані Віктор ніс важкий пластиковий контейнер. Павло світив телефоном. Рекс кинувся з будки, але Павло кинув йому шматок чогось. Пес понюхав, не став їсти, загарчав. Тоді Павло підняв із землі старий нашийник із прив’язаним пакетом — вочевидь, приніс заздалегідь — і жбурнув його до сараю. Рекс рвонув туди. Віктор відкрив контейнер.
Марія не змогла дивитися далі. Вона відвернулася, затиснувши рот долонею. Анна вимкнула звук, хоч звуку майже не було. Вони стояли в темній кімнаті перед мерехтливим екраном, і правда, така страшна й проста, нарешті дивилася на них впритул.
— Він хотів, щоб Рекс знайшов пакет, — прошепотіла Анна.
Марія змусила себе знову подивитися. На записі Павло й Віктор сперечалися. Віктор махав руками, показував на контейнер, ніби відмовлявся. Павло сунув йому гроші. Потім вони пішли. Контейнер залишився прочиненим біля сараю. Змія виповзла не відразу — тільки під ранок, коли Рекс знову підійшов до пакета….
