— Перепрошую за цей неподобний інцидент. — Генеральний директор скривився, поправляючи манжету. — Оксано Андріївно, якщо ви побоюєтеся…
— Заяву в поліцію про домашнє насильство вже подано, — тихо, але твердо сказала Оксана.
Директор розуміюче кивнув і повернувся до начальника охорони.
— Простежте, щоб цей персонаж більше не з’являвся на нашій території.
Ноги стали ватяними лише тоді, коли Оксана покинула переговорну.
Лариса Вікторівна йшла поруч.
— Ви як? — Начальниця торкнулася її ліктя.
— Трохи трусить. Усе було надто інтенсивно.
— Розумію. Але трималися ви блискуче.
— Ходімо до мене, заварю нормального чаю.
Поки в кабінеті шумів електричний чайник, вони мовчки дивилися на панораму міста крізь тоноване скло.
— Мій колишній чоловік теж вилетів із роботи через власну непролазну дурість і жадібність, — раптом промовила Лариса Вікторівна, не відриваючи погляду від горизонту.
Оксана повернула голову.
— А що з ним було далі?
— Не маю жодного уявлення. — Начальниця знизала плечима, переливаючи золотавий настій у чашки. — Його історія закінчилася в той момент, коли я пішла.
— Щиро бажаю вам того самого — залишити цей баласт у минулому.
Оксана обхопила теплу кераміку обома руками й повільно кивнула. Уперше за три роки повітря, яким вона дихала, не віддавало присмаком страху.
Весна неохоче, але впевнено поступилася місцем густому, прогрітому сонцем літу. Дерева за вікном укрилися важкою зеленню. Оксана подала документи на розлучення майже одразу після відсторонення Богдана від посади.
Процедура лякала лише в теорії. Рекомендований адвокат — досвідчений сивочолий чоловік із чіпким поглядом — одразу розклав карти на стіл. Зафіксовані лікарями побої, матеріали з поліції й кримінальна справа про розкрадання створювали бронебійну позицію.
Квартира, куплена в шлюбі, і солідна компенсація ставали справою юридичної техніки. На перше судове засідання Богдан не прийшов. Замість нього в задушливій залі з’явився лощений, самовпевнений юрист у дорогому костюмі, який із порога почав зачитувати завчену промову про рівний поділ спільно нажитого майна й оскаржувати факт насильства.
Суддя, жінка зі стомленим обличчям, методично перегортала товсту папку з доказами, надану стороною Оксани. Фотографії, медичні довідки, копії поліцейських протоколів.
— Суд бере до уваги особливі обставини й вважає факти застосування фізичної сили доведеними.
Її голос пролунав монотонно, як стукіт метронома.
— Позов задовольнити. Шлюб розірвати. Житлову площу передати в одноосібну власність позивачки. Крім того, стягнути з відповідача пів мільйона як компенсацію моральної шкоди.
Юрист Богдана спробував протестувати, обіцяючи подати апеляцію, але це було лише формальним струшуванням повітря…
