— не зрозуміла я.
— Вони вважають, що спочатку треба пізнати одне одного, побудувати стосунки, досягти фінансової стабільності. А діти — це величезна відповідальність, до якої треба бути готовим. Народжувати їх «бо так треба» або «бо батьки хочуть онуків» — для них дикість.
При цьому до вибору партнера німкені підходять дуже практично. За тим самим опитуванням, 45% хочуть, щоб у чоловіка була власна нерухомість, 49% — щоб була машина. А от наявність собаки в хлопця — це великий плюс (понад 50% так відповіли), а коти цінуються менше.
— Романтики мало, прагматизму багато, — підсумувала Катя.
«Fifty-fifty — це святе»
Наступне одкровення стосувалося грошей і побуту.
— У нас якщо чоловік запрошує жінку в ресторан, він платить, правильно? — почала Катя.
— Ну так, так заведено.
— У Німеччині німкеня заплатить за себе сама. Завжди. Квиток у кіно — сама. Вечеря — сама. Кава — сама. Fifty-fifty — це святе правило.
За її словами, німецькі жінки довго боролися за рівноправ’я і тепер нізащо не дозволять чоловікові за них платити — це сприймається як спроба «купити» їх або поставити в залежне становище.
— Якщо вони з’їжджаються, оренду й комуналку ділять навпіл, — продовжила Катя. — Неважливо, хто скільки заробляє. Ти живеш у квартирі — плати половину. Покупки в магазині — навпіл. Меблі — навпіл.
— А якщо жінка в декреті?
