Марія заплатила матері за бабусину квартиру, але замість переоформлення житла зустріла там сестру з речами

Наступні тридцять хвилин нагадували пришвидшене кіно про пожежу в божевільні. Таня, розмазуючи по обличчю злі сльози, жбурляла речі назад у коробки. Коробки рвалися, звідти вивалювалися плічка, дитячі комбінезони й косметика. Вантажники, отримавши від Дениса подвійну плату за терміновість, волокли диван назад у коридор, збиваючи на своєму шляху кути й застрягаючи у дверних отворах. Марія з Денисом стояли на кухні, спершись на підвіконня, і просто спостерігали. Дільничний курив на сходовому майданчику, пильно стежачи, щоб ніхто не передумав іти.

Коли остання коробка залишила межі квартири, Лариса Вадимівна зупинилася у дверях. Піт котився по її обличчю. Зачіска розтріпалася. Шарфик з’їхав набік. Вона подивилася на Марію поглядом, сповненим злості й безсилля.

— Ти мені більше не донька. Ти безсердечна, розважлива, — виплюнула мати слова, сподіваючись, що вони вдарять якнайболючіше.

Марія підійшла ближче, зупинившись за метр від порога.

— Я просто хороша учениця, мамо, — спокійно відповіла вона. — Учіться жити з Танею, у неї чудовий характер, ви порозумієтеся.

Не стримавшись, Таня наостанок копнула двері під’їзного тамбура, але схибила й забила палець на нозі. Завила й попленталася наздоганяти матір. Процесія потяглася до ліфта під глузливими поглядами Людмили Степанівни й сусідів, які повилазили зі своїх квартир на шум. Денис дістав із кишені викрутку й новенький, у заводському мастилі, циліндровий механізм замка.

— Ось тепер можна й переїжджати, — хмикнув він, спритно викручуючи старий замок із дверей.

Афера Лариси Вадимівни з тріском розвалилася. Квартира, викуплена потом і кров’ю, залишилася в Марії, а заповзятливій матінці довелося поїхати у свою ідеальну двокімнатну квартиру на околиці. Тільки тепер не в тишу й спокій, а в пекельне співжиття з розлученою ледачою молодшою донькою. Гроші, що залишилися від купівлі дачі, стрімко випаровувалися, йдучи на підгузки, суміші й нескінченні доставки готової їжі для Тані, яка навідріз відмовлялася підходити до плити.