У такому виснажливому, гнітючому режимі повільно й болісно пролетіло кілька довгих місяців. Протягом усього цього часу залякана Маришка немов мишка ховалася у своїй комірчині, панічно боячись зайвий раз вийти в коридор і потрапити на очі вічно розлюченій мачусі. Біологічний батько практично не з'являвся вдома, зникаючи на роботі чи зустрічах, а долею рідної кровинки зовсім не цікавився. Про оформлення в місцевий дитячий садок ніхто з дорослих навіть не згадував, позбавивши дівчинку можливості спілкуватися з однолітками.
Мізерний і одноманітний раціон сироти складався виключно з порожніх, безсмачних круп, рідкого чая та рідкісних, крихітних порцій зліплої картоплі з поганенькою котлетою. Начисто забувши солодкий смак шоколадних цукерок і те, як взагалі виглядають свіжі фрукти, покинута дівчинка повільно згасала в чотирьох стінах. Днями безперервно вона механічно, немов маленький робот, перебирала потерті картонні детальки одних і тих самих пазлів, сидячи на своїй жорсткій лежанці.
В один із сірих днів і без того в нестерпно тісну комірчину вантажники насилу впхнули додаткову продавлена тахту, відібравши останні вільні сантиметри простору. Незабаром на порозі кімнати з невеликим вузликом речей з'явилася щупленька, глибоко сива пенсіонерка з добрими зморшками навколо очей. Стареньку недбало представили бабою Анею і сухо оголосили, що відтепер вони з онукою ділитимуть ці жалюгідні квадратні метри на двох. Як не дивно, але це вимушене сусідство моментально і разюче скрасило безпросвітні сірі будні Маришки.
Літня жінка виявилася неймовірно душевною людиною: вона невтомно сипала захоплюючими казками і з захватом ділилася кумедними історіями з далекої юності батька дівчинки. Щобільше, баба Аня стала справжнім ангелом-охоронцем для малечі, безстрашно і твердо захищаючи її від нескінченних отруйних нападок дружини господаря квартири. Коли зголодніла малеча одного разу боязко і ніяковіючи зізналася в нестерпному бажанні скуштувати солодкої газованої води, пенсіонерка не роздумуючи вирушила на кухню. Дочекавшись, поки господарі заснуть, вона потай принесла онуці заповітні ласощі, влаштувавши справжній нічний бенкет.



Поділіться враженням від історії
0Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.
Поки що коментарів немає — будьте першими.