Копіювання заборонено

Тексти Realish захищені авторським правом. Публікувати їх на інших сайтах, у соцмережах і групах без дозволу редакції не можна.

Копії у Facebook ми оскаржуємо: їх видаляють, а за повторні порушення сторінки й групи можуть заблокувати.

Поділитися історією можна посиланням.

Депутати вирішили натиснути на літню жінку, не знаючи, чиєю матір’ю вона виявиться

Частина 7 з 20

— Я не розумію твого життя, Остапчику. Не зрозумію, мабуть, ніколи. Але ти мій син. Один у мене. Любити тебе менше я не стала.

Відтоді між ними встановився крихкий мир. Він приїжджав рідко, майже потай. Вона не просила допомоги, не скаржилася, жила скромно, чесно, вперто. А тепер лежала в реанімації, бо Кравченкові знадобилася земля під торговий центр.

Остап їхав назад до рідного містечка й дивився на темну дорогу. У пам’яті звучав голос матері: «Не роби зла. Воно завжди повертається». Він знав: зло повертається. До нього воно поверталося тюрмою, самотністю, страхом за тих небагатьох, хто був дорогий.

Але зло, яке він збирався принести тим, хто зачепив Марію Антонівну, не викликало в ньому ні жалю, ні сумніву…
Яке враження залишила історія?
Оберіть одну реакцію — її можна змінити.
Слово читачам

Поділіться враженням від історії

0

Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.

Залиште свій коментарЗначок підбереться за іменем сам — або .
Без реєстрації

Поруч з ім’ям покажемо країну — її визначаємо за IP-адресою; саму адресу не показуємо, а для захисту від спаму зберігаємо лише її зашифрований відбиток.

З вами траплялося схоже?Розкажіть свою історію — ми опублікуємо її на Realish. Імена та місця за вашим бажанням змінимо.Розповісти свою історію

Ще з рубрики «Герої»

Усі історії рубрики