Випадковий зв'язок на морі: я побіліла, коли побачила в офісі

Частина 8 з 8

Він накрив її долоню своєю. — Проженеш? Альона подивилася на сина, в очах якого читалося благання: «Нехай він залишиться!».

Вона усміхнулася — вперше за довгі місяці по-справжньому щасливо.

— Куди ж я тебе прожену? Ти ж ще пирога не куштував, — прошепотіла вона, міцно стискаючи його руку. — Залишайся.

За вікном так само шумів холодний листопадовий дощ, але в цій маленькій квартирі нарешті настала справжня, тепла і сонячна весна.

Історію прочитано. Дякуємо!

Яке враження залишила історія?

Оберіть одну реакцію — її можна змінити.

Слово читачам

Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.

З вами траплялося схоже?Розкажіть свою історію — ми опублікуємо її на Realish. Імена та місця за вашим бажанням змінимо.Розповісти свою історію

Поки що коментарів немає — будьте першими.