Наступного ранку Клим подав заяву до центрального слідчого відомства. Не через регіональних виконавців, не через людей, які могли бути пов’язані з Горобцем, а напряму. У теці лежали банківські виписки, службові листи, дані щодо проміжних фірм, свідчення свідка й окрема заява про втручання у справу Марини Савчук.
Юрію знадобилася майже доба, щоб скласти ланцюг. Частину матеріалів служба безпеки холдингу піднімала ще рік тому, коли Клим уперше зацікавився дивною угодою. Тоді доказів забракло, перевірку зупинили, документи вирушили в архів. Але Юрій зберіг копії. Тепер, коли прізвище Горобця з’єдналося із затриманням Марини, старі розрізнені фрагменти нарешті стали лінією.
Один переказ ішов через проміжну фірму, пов’язану з довіреною особою Остапа. Призначення було розпливчастим: «консультація». Сума — велика, але не така, щоб випадкова перевірка відразу вчепилася в неї зубами. Отримувачем була структура, через яку кошти йшли до людини Горобця. У діловому світі такі ланцюги будують саме для того, щоб нічого не можна було довести швидко. Але швидко вже не вимагалося. Треба було показати, що місцеве слідство саботує справу.
До вечора до слідчого, який затягував процедуру щодо Марини, прийшли з перевіркою. Його прізвище було Зубко. Його призначили на справу за день до затримання, і він виявився пов’язаним із Горобцем через старе управління та спільних посередників. Цього вистачило, щоб домогтися тимчасового звільнення Марини до завершення перевірки.
У понеділок вранці вона вийшла з ізолятора…
