Життя без прикрасПотім були вироки: Маргариті — дванадцять років, Ігореві — чотирнадцять, Гончареві — шість. З’ясувалося, що й організацією, і купівлею героїну займався Ігор. Їхнього стамбульського спільника турецька поліція затримала через тиждень.
Залишатися в будинку в селищі я більше не міг, тому продав його. Купив квартиру поруч із Катею, у сусідньому під’їзді.
Неділя тепер не обходиться в нас без пирога. Печемо по черзі: Катя вміє, я поки вчуся. Мій виходить так собі. Навіть порівнюючи його з бетоном, Федько все-таки їсть.
Фірмою тепер займається Макс. У зятя-електрика, виявилося, голова працює краще, ніж у половини моїх інженерів. Через пів року Макс став моїм заступником. Того самого місяця Наталія розлучилася з Ігорем. Я знайшов для неї найкращого адвоката, якого тільки зміг найняти.
Щороку в день мого вильоту до Стамбула, який так і не відбувся, Наталія приходить до нас на пиріг. Для Федька вона — «тітка, яка врятувала діда».
Поділіться враженням від історії
0Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.
Поруч з ім’ям покажемо країну — її визначаємо за IP-адресою; саму адресу не показуємо, а для захисту від спаму зберігаємо лише її зашифрований відбиток.