Антон Гнатюк сидів попереду, тримаючи впоперек сідла гвинтівку. Він недбало гукнув братів і зажадав винести документ. Тиша у відповідь насторожила його. Зачекавши кілька секунд, Гнатюк сплюнув у калюжу й подав знак. Троє його людей спішилися, дістали револьвери й, розходячись віялом, рушили до притихлого дому.
Решта вершників лишалися в сідлах і стежили за вікнами. Вони прибули, певні легкої розправи, і не чекали натрапити на оборону. За їхніми спокійними рухами Остап зрозумів, що ці люди добре поводяться зі зброєю. Він повільно підняв гвинтівку, але не квапився відкривати вогонь: поки найманці трималися далі від стін, темрява була союзницею оборонців.
— Не поспішайте, — прошепотів Остап. — Нехай підійдуть до ґанку.
Катерина чула власне серце гучніше за дощ. Воно билося так сильно, що біль у ребрах пульсував в одному ритмі з ним. І все ж ствол у її руках залишався нерухомим.
Найманці піднялися сходами. Задзвеніли шпори, важкі чоботи загупали по дошках. Один із чоловіків смикнув двері, а тоді з силою вдарив у них плечем.
— Відчиняйте!
Остап просунув ствол у залишену між мішками щілину й натиснув на спуск. Спалах на мить вихопив із темряви всю кімнату. Чоловік біля дверей відлетів назад і впав у багнюку, затискаючи прострелене плече.
Двір миттю ожив. Гнатюк викрикнув наказ, і кулі посипалися в дім. Вони пробивали покрівельні дошки, кришили віконні рами, з важким звуком входили в мішки. Повітря наповнилося запахом пороху й борошняним пилом. Остап пересмикнув важіль і відповів новим пострілом. Один із вершників, поранений у ногу, вилетів із сідла й перекинувся через край напувалки.
Катерина трималася нижче вікна. У черговому спалаху вона розгледіла тінь, що ковзнула вздовж бічної стіни. Найманець намагався підкрастися до незахищеного прорізу й вистрілити всередину. Катерина розвернулася, підкинула двостволку й натиснула на перший спуск. Гуркіт ударив по вухах. Віконна рама розлетілася, а чоловік за нею з криком упав у кущі.
— Влучно! — крикнув Остап крізь шум.
Супротивників залишалося досить, а їхній ватажок швидко збагнув, що через укріплений вхід не прорватися. Він наказав принести гас. Катерина зблідла: сухі балки, попри дощ надворі, могли зайнятися дуже швидко.
— Якщо вони доберуться до даху, дім спалахне за лічені хвилини…👉Продовження, натисніть кнопку “Вперед” під рекламою👇👇👇
