— Як сама? — розгубилася Тетяна Федорівна. — А ультиматум? Ти розповів про хвору спину й нову машину? Вона мала знайти другу роботу й купити тобі автомобіль.
Її міркування перервав крик сина: «Не буде автомобіля! І квартири може не бути!»
Мати зажадала не перебільшувати: житло записане на двох, і по-іншому бути не може. Тоді Олексій повідомив, хто насправді всі ці роки погашав його банківський борг. Теща переказувала гроші, а Ольга показала підтвердні документи.
Тетяна Федорівна застигла з відкритим ротом, оголивши золоту коронку. Звична картина світу розсипалася: банківський борг її сина всі ці роки погашала жінка, яку він щойно вигнав.
— І що мені тепер робити? — вів далі Олексій, зі злості копаючи стілець. — Під час розлучення вона може відсудити всю квартиру. Я залишуся без житла і без машини. Це ти все зіпсувала своїми порадами, значить, тепер сама купуй мені автомобіль.
Остання фраза миттєво повернула Тетяну Федорівну до реальності. Щойно розмова торкнулася її власних грошей, як співчуття зникло. Вона подивилася на численні сумки й уперше замислилася, скільки речей син привіз і як довго збирається залишатися. Перед нею вже був не нещасний хлопчик, а дорослий, ледачий і ненажерливий чоловік, який мав намір надовго оселитися в тісній квартирі й жити материнським коштом. Така перспектива лякала сильніше за будь-яку сімейну сварку…
