Уранці Оксана розпитала сусідів і незабаром знайшла електрика. Село було небагатим і невеликим, не могло похвалитися мальовничими краєвидами, а місцеві жителі вдягалися скромно, по кишені. Зате нову сусідку тут зустрічали доброзичливо. Одні пропонували допомогу, інші підходили познайомитися, а хтось просто казав, що в разі біди вона може постукати в будь-яку хату. Така сердечність бентежила Оксану, звиклу чекати від людей прихованої вигоди.
Проводку прийшов оглянути сорокарічний кремезний чоловік на ім’я Богдан. Він ретельно перевірив будинок, потім спустився в підвал і швидко знайшов пошкоджену ділянку. Найнебезпечнішу несправність Богдан усунув, але попередив, що старі дроти з часом краще замінити повністю. Поки що ж він попросив не залишати підвальне світло ввімкненим без потреби.
Оксана й сама розуміла, що куплене за безцінь житло потребуватиме серйозних вкладень. До холодів належало дати лад будинку, знайти роботу й підготуватися до зими. Але насамперед вона вирішила розібрати речі колишніх господарів, що захаращували підвал. У Богдана залишався вільний час, і він без зайвих слів зголосився допомогти.
Поки вони витягали надвір коробки, від яких пил здіймався цілими хмарами, Богдан раз у раз чхав. Оксана не стрималася й засміялася, а він глянув на неї з добродушною усмішкою. Їй раптом подумалося, що після довгої самотності поруч з’явилася перша людина, яку можна назвати другом. Вона бачила в старих фільмах, як колись новосели збирали сусідів за одним столом, і тепер їй теж захотілося влаштувати такий обід, щоб ближче з усіма познайомитися…👉Продовження, натисніть кнопку “Вперед” під рекламою👇👇👇
