З’ясувалося, що затриманий був сином великого місцевого підприємця. Кілька років він їздив містом, нехтуючи правилами й не боячись наслідків. Кожен екіпаж знав автомобіль і волів пропускати його, не ставлячи запитань.
— Я все одно подзвоню батькові, — пробурмотів він, уже не дивлячись Оксані в обличчя.
— Дзвоніть, — сказала вона й простягнула телефон. — Нехай приїжджає. Мені теж цікаво почути, як він пояснить знахідки в машині сина.
Цей випадок швидко став відомий іншим постам. За ніч затримали ще кількох впливових водіїв, які звикли до того, що прізвище або дорогий автомобіль замінюють документи й тверезість. Цього разу дзвінки знайомим не відкривали дорогу. Кожен протокол оформлювали в присутності перевіряльників, а записи з камер одразу зберігали.
Місто ніби прокидалося після довгого сну. У соціальних мережах з’являлися повідомлення про несподівану нічну перевірку. Люди ділилися побаченим і висловлювали підтримку, не вірячи, що дорожня служба здатна однаково вимогливо ставитися і до звичайного водія, і до людини з впливовою родиною. Оксана читала кілька коротких повідомлень між зупинками, але не дозволяла собі святкувати. Одна чесна ніч іще не означала перемоги…
