До Оксани слідчий прийшов на другий день розслідування. Не тому, що підозрював саме її, а тому, що методично опитував усіх селян, хто хоч раз перетинався із загиблими. «Коваленко Оксана Миколаївна?» — спитав він, звіряючись із блокнотом.
«Ви знали загиблих?» «Бачила пару разів, — відповіла Оксана спокійно, пораючись по господарству, не перериваючи роботи. — Заходили представитися, коли приїхали». «Більше нічого не згадаєте? Може, бачили їх того вечора?» «Того вечора я вдома була, — сказала вона рівно. — Господарство, усякі справи. Сама живу. Батька нещодавно поховала. Важко давати собі раду». Слідчий кивнув, щось записав. Кинув погляд на її худу постать, бліде обличчя, скромну сільську сукню.
«Співчуваю вашій утраті, — сказав він машинально. — Більше нічого дивного в поведінці загиблих не помітили?» «Звичайні міські були, — знизала плечима Оксана. — На наше село дивилися згори, посміювалися. А так нічого особливого». Він подякував їй за відповіді й пішов, навіть не запідозривши, що перед ним стоїть саме та людина, яку він шукає. Настільки несумісною здавалася дуже тендітна, нещодавно осиротіла дівчина з картиною жорстокого подвійного вбивства.
Розслідування тривало 4 місяці. Батьки загиблих тиснули на прокуратуру, телефонували у високі кабінети, вимагали негайних результатів. Слідчого зі столиці змінив інший, потім третій.
Прочесали кожен метр лісу навколо села, обшукали всі подвір’я в пошуках закривавленого одягу чи знаряддя вбивства, опитали жителів сусідніх сіл. Не знайшли нічого. Вила, які Оксана ретельно відмила й повернула на колишнє місце в сараї, нічим не відрізнялися від десятків таких самих, що стояли в кожному сільському дворі.
Одяг, у якому вона була того вечора, вона спалила в печі тієї ж ночі. Версію про напад дикого рою бджіл, що випадково наклався на вбивство невідомими особами, експерти обговорювали, але так і не дійшли остаточного підтвердження. Надто дивним здавалося поєднання цих двох чинників, надто нетиповим для криміналістичної практики.


















Поділіться враженням від історії
0Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.
Поруч з ім’ям покажемо країну — її визначаємо за IP-адресою; саму адресу не показуємо, а для захисту від спаму зберігаємо лише її зашифрований відбиток.