Близько восьмої вечора, поки групи Кирила перевіряли зброю перед виїздом, четверо чоловіків у формі охорони Кравця зайшли до будівлі, де тримали Оксану. Одяг і посвідчення підготували заздалегідь. Черговому повідомили, що господар наказав негайно перевезти затриману назад до маєтку.
Охоронець зателефонував за номером зі службового списку. Спокійний голос назвав правильну кодову фразу й підтвердив наказ, хоча номер уже два місяці перебував під контролем Романа. За п’ять хвилин Оксану вивели через бічний вхід, притримуючи за лікоть, а ще за хвилину посадили в чорний фургон.
Одночасно підкуплений зрадник з’явився в гостьовій кімнаті східного крила. Він сказав покоївці, що Богдан чекає на дитину в кабінеті. Жінка пам’ятала заборону переводити Мілу без особливого розпорядження, але побачила офіційний жетон, почула ім’я господаря й не наважилася сперечатися.
Міла пішла за чоловіком, не випускаючи іграшкового кролика. Замість верхнього поверху її провели службовими сходами в підвал, потім через бічні двері в сад. За кущами працював двигун другого фургона, і дівчинка встигла лише озирнутися на освітлені вікна, перш ніж її вштовхнули всередину.
У кімнаті, де тримали Степана, один із двох вартових також служив Романові. Він приніс надруковане зізнання, яке покладало весь задум на керуючого, і змусив старого поставити підпис. Потім відправив другого вартового перевірити хибний виклик і ввів Степанові сильний седативний препарат, щоб той не опирався.
Степан залишився живий, але свідомість майже згасла. Скориставшись відсутністю напарника, спільник завантажив керуючого до службової машини й вивіз під виглядом термінового медичного переведення: Романові потрібно було назавжди позбавити Богдана головного свідка. У метушні ніхто не пов’язав його зникнення з двома іншими викраденнями.
О дев’ятій вечора Кирило повідомив, що міська квартира Романа порожня. Друга група не знайшла нікого в заміському будинку, третя — в офісі. Одяг, документи й кілька відчинених шаф показували, що господар виїхав заздалегідь.
За чверть години у східному крилі пролунав крик покоївки. Богдан прибіг до кімнати й побачив посеред килима плюшевого кролика, якого Міла впустила під час викрадення. Майже відразу зателефонував Кирило: Оксану забрали невідомі в підробленій формі, а черговий не може пояснити, чому підтвердив фіктивний наказ.
Наступна звістка надійшла з підвалу. Степан зник, на столі залишилося зізнання, а обидва охоронці давали суперечливі свідчення. Три операції, проведені в одну годину, не залишали сумнівів, хто за ними стоїть.
Богдан тримав іграшкового кролика так сильно, що нігті прорізали долоню. Він скликав керівників груп і зажадав знайти Романа, Оксану й Мілу будь-якою ціною, зберігаючи те, що відбувається, у таємниці від сторонніх. У його очах знову з’явився той холод, який люди бачили лише після загибелі Марини й Лесі, але тепер під ним жило не одне лише бажання помсти — там був страх запізнитися…👉Продовження, натисніть кнопку “Вперед” під рекламою👇👇👇
