Марія з жахом спитала, що ж буде в такому разі, і відчула, як усередині все болісно стиснулося. Дівчина запропонувала негайно піти, щоб не підставляти свого рятівника під удар бандитів у погонах. Вона розуміла, що розправа за допомогу буде жорстокою.
Олексій різко обернувся, і вперше за ранок на його обличчі майнула глибока, важка емоція. «Ти нікуди не підеш, там заморозки й сирий ліс, у якому ти швидко загинеш», — відрізав він. Чоловік додав, що без їжі й карти вона приречена, а переслідувачі цього разу не дадуть їй жодного шансу на порятунок.
Остаточно здавшись, Марія прошепотіла, що навіть не уявляє, в який бік їй треба йти. Олексій безапеляційно заявив, що саме тому вона залишиться в його надійному сховку. Це прозвучало не грубо, а як непорушний факт природи, з яким безглуздо сперечатися.
Наступні кілька годин Олексій безперервно й напружено працював. Спершу він вийшов надвір із пухнастою ялиновою гілкою й методично пройшовся навколо житла, акуратно замітаючи відбитки взуття. Він рухався не кваплячись, ретельно обробляючи кожен підозрілий клаптик землі.
Повернувшись до будинку, господар спустився в підвал і виніс звідти довгий ящик у промащеному брезенті, обережно поставивши його в куток. Потім він дістав ще один дерев’яний ящик, менший. Із нього чоловік вийняв масивний армійський бінокль із характерним зеленкуватим антивідблисковим покриттям лінз.
Марія невпевнено спитала, чи не мисливець він, хоча вже здогадувалася, що відповідь буде значно складніша. Олексій, не обертаючись, відповів, що працює простим лісовим єгерем, ганяє знахабнілих браконьєрів. На запитання дівчини, звідки в простих лісників таке професійне спорядження, він із усмішкою відповів: «У хороших — буває».
Дівчина замовкла, але й далі уважно спостерігала за його неймовірно тихими й вивіреними рухами. Він блискавично перевіряв кожне вікно за чіткою тактичною схемою, а його руки розбирали й чистили зброю навпомацки, на чистому рефлексі. Звичайні люди так не рухаються — так працюють лише ті, кого навчали виживати довго й максимально жорстко.
Тим часом за сорок кілометрів від сховку в придорожній забігайлівці з вицвілою вивіскою сиділи ті самі троє переслідувачів. Самойлов незворушно пив каву, його руки зовсім не тремтіли, а кам’яне обличчя не виражало жодних емоцій. Для цього жорстокого чоловіка справді не сталося нічого особливого, адже це була лише чергова робоча зміна.
Льоня сидів навпроти, нервово колупаючи виделкою холодну яєчню й ховаючи бігаючий погляд. Він тривожився не через скоєний злочин, до якого давно звик, а через те, що їхня крихка жертва змогла втекти. «Може, вона просто замерзла на смерть у хащі, адже вночі були заморозки», — з надією промовив патрульний.
Самойлов сухо погодився, що вона могла загинути, але підкреслив, що стовідсоткової впевненості в цьому немає. Дівчина їхала у віддалене селище на нову роботу, а отже, її обов’язково схаменуться й почнуть активно шукати. Рано чи пізно слідчі знайдуть покинуту на пустій трасі машину й почнуть ставити вкрай незручні запитання.
Блідий Вітьок, нервово стискаючи склянку тремтячими руками, запропонував негайно позбутися доказів. Самойлов заспокоїв спільників, повідомивши, що ще вночі перегнав седан у глибокий яр подалі від сторонніх очей. Завтра вони планували облити салон бензином і спалити транспортний засіб дотла.
Льоня й далі панікував, побоюючись, що втікачка вижила й уже звернулася по допомогу до місцевих жителів. Ватажок повільно відпив кави й резонно зауважив, що на сотню кілометрів довкола тягнеться лише непрохідний ліс. За його відомостями, в тому районі був лише один ветхий мисливський будиночок, де жив літній відлюдник.
Вітьок згадав, що цього нелюдимого лісника звуть Олексій Потьомкін, із яким він одного разу перетинався по службі. Самойлов задоволено кивнув, певний, що старий не стане втручатися у справи озброєних поліцейських. Злочинці в погонах щиро вважали себе єдиним законом на цій безлюдній території.
Допивши свій міцний напій, капітан заявив, що про всяк випадок їм варто навідатися в гості до цього відлюдника. Вони планували приїхати без зайвого галасу: якщо дівчина ховається там, то вони її заберуть і знищать. Якщо ж слідів утікачки не виявиться, значить, дика природа вже зробила за них усю брудну роботу…
