Волкова привели в куток барака, де за саморобним столом сидів Бурий. Широкоплечий, голений наголо чоловік із татуюваннями на пальцях і зірками на колінах. Бурий пив чифір із бляшаної кружки й дивився на Волкова так, як учитель дивиться на школяра, що провинився, — зі стомленою, звичною зневагою.
Бурий не став довго говорити. Він дістав пачку сигарет і поклав на стіл перед Волковим. Звичайну пачку, дешеву, тюремну.
Волков подивився на сигарети й не зрозумів. Бурий сказав, що Ферзь передавав привіт. «Покури, це останнє задоволення, яке тобі тут перепаде».
Волков витріщився на сигарети, і до нього почало доходити. Дим, сигарети, кабінет, обличчя чоловіка, якому він видихнув дим і запропонував стати навколішки. Усе замкнулося в кільце, і це кільце стиснулося навколо нього так, що він не міг дихати.
Волков затремтів. Його затрусило дрібним тремтінням, тим самим, яким тремтіла моя донька в кутку його кабінету. І він почав говорити швидко, збивчиво, пропонуючи гроші, інформацію, що завгодно.
Бурий мовчки допив чифір, встав і пішов. Він сказав усе, що мав сказати. Далі з Волковим говорила «Сімка».
І ця розмова тривала не хвилини й не години, а роки. Дев’ять років, протягом яких кожен день буде нагадуванням про ту ніч, коли він вирішив, що може безкарно ламати чужі долі. Я не наказував убивати його.
Смерть — це крапка, а мені потрібна була багатокрапка. Він житиме довго. І кожен день цього життя буде гіршим за попередній.
За тиждень після етапування Волкова я повернувся до Пешкова. Не особисто, у цьому вже не було потреби. Полковник управління внутрішньої безпеки отримав другий пакет документів, у якому зв’язок Пешкова з групою Волкова був задокументований так докладно, що викрутитися не зміг би й сам диявол.
До документів додавалася та сама фотографія, яку я показував Пешкову в його кабінеті. Полковник передав пакет до центрального апарату, і за місяць Пешкова затримали при виході з будівлі прокуратури. Наталія Сергіївна присвятила цьому окрему статтю, яка набрала 3 мільйони переглядів у мережі.
Зачистка міста тривала пів року. За цей час з органів звільнилися 18 співробітників поліції, прокуратури й міської адміністрації. Хтось пішов сам, зрозумівши, що вітер змінився, когось «пішли» мої люди акуратно, без крові, через компромат, тиск і тихі розмови в потрібних кабінетах…
