Життя без прикрасРучка рухалася повільно, з натиском. За таку саму квартиру в їхньому районі просили не менш як п’ятдесят тисяч на місяць. Досі за проживання Ірина не взяла з чоловіка ані копійки: сім’я, отже, усе спільне.
Комуналка. Узимку опалення, вода, електрика та швидкісний інтернет разом обходилися приблизно в десять тисяч. Електрику Павло витрачав і ночами, просиджуючи за танковими симуляторами.
Для кредиту на його вживану іномарку знадобився окремий рядок: щомісяця п’ятнадцять тисяч. Половину платежу Ірина раніше покривала власною карткою — аби тільки не вислуховувати скиглення. Підсумок виходив гарний, жорсткий, без жодної можливості торгуватися.
О п’ятій вечора вона зайшла до магазину біля клініки. Вибрала добру сьомгу, свіжі овочі й пачку італійської пасти. Удома риба вирушила запікатися, макарони — варитися; до них Ірина приготувала легкий салат. Повечеряла сама, ретельно перемила свій посуд, решту продуктів прибрала в холодильник.
Варити борщ вона не збиралася.
Рівно о 19:00 пролунав дзвінок. Кнопку тримали довго, наполегливо й владно, як уміють люди, що не сумніваються у власній винятковій важливості. Ірина відчинила.
Попереду стояла Надія Степанівна, за нею — Павло. Показну постать свекрухи огортало бордове драпове пальто, біля коміра рябіла хустка. Важкі парфуми душили сумішшю амбри й запаху затхлої скрині. Обличчя поєднувало величавість зі скорботою за всіма долями світу. Павло переступав з ноги на ногу, наче відданий паж за спиною королеви-матері.
— Добрий вечір, Іринко! — Свекруха скривилася й без запрошення рушила до передпокою, мало не наступивши невістці на ногу.
— Ти ж хотіла поговорити, — сказав Павло. — Сподіваюся, вже зрозуміла, як неправильно поводилася.
Зняте пальто Надія Степанівна кинула синові в руки й попрямувала на кухню. Погляд ковзнув чистим столом, порожньою плитою. Каструлі з борщем не було.
— А годувати нас чим збираєшся? — Її брови піднялися двома тонкими здивованими дугами. — Мені Павлик телефонував: ти борщ обіцяла, з м’ясом на кісточці. Чи це ти так чудернацьки вирішила чоловікові гроші берегти?
Ірина жестом указала на стільці.
— Сідайте, Надіє Степанівно. І ти, Павле. У нас розмова про фінанси, а після ситної вечері цифри сприймаються гірше. Тому сьогодні замість вечері отримаєте звіт. По нього ви й прийшли.
Поділіться враженням від історії
0Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.
Поруч з ім’ям покажемо країну — її визначаємо за IP-адресою; саму адресу не показуємо, а для захисту від спаму зберігаємо лише її зашифрований відбиток.