Усі встали. Суддя почала читати. Розглянувши всі матеріали справи, суд постановив.
У зустрічному позові Савченко Валентини Іванівни та Савченка Максима Олеговича відмовити в повному обсязі. Визнати договір про повернення боргу дійсним і таким, що підлягає виконанню. Стягнути із Савченка Максима Олеговича та Савченко Валентини Іванівни солідарно на користь Бондаренко Оксани Сергіївни суму в розмірі 1 963 000 умовних одиниць.
Валентина Іванівна скрикнула, але суддя продовжила: стягнути з відповідачів судові витрати в розмірі 100 000 умовних одиниць, а шлюб між Оксаною Бондаренко та Максимом Савченком розірвати.
Після набрання рішенням законної сили видати виконавчий лист для стягнення заборгованості з доходів і майна відповідачів. Суддя закінчила оголошення й оголосила засідання закритим.
Валентина Іванівна сіла на лаву. Її адвокат розгублено перебирала папери. Оксана повільно видихнула.
«Усе. Скінчено». Вона встала й, не дивлячись на колишню свекруху, пішла до виходу.
Олександр Петрович ішов поруч, усміхаючись. «Вітаю, Оксано Сергіївно. Це була блискуча перемога».
«Дякую вам», — тихо сказала вона. На вулиці її чекала Наталя.
«Ну що? Ми виграли».
Подруга обійняла її. «Я в тобі не сумнівалася. Поїхали святкувати».
Вони сіли в машину Наталі. Оксана востаннє подивилася на будівлю суду. Там, у задушливій залі, залишилося її минуле життя.
Сповнене принижень, терпіння й болю. Вона відвернулася. Попереду було нове життя, вільне.
І вона знала, що тепер усе буде інакше. Вона більше ніколи не дозволить нікому сісти собі на шию. Урок було засвоєно…
