Мирослава стиснула пальці, але промовчала.
Засідання вже почалося, коли двері відчинилися й увійшла Галина Степанівна. Павло пожвавився, помахав матері, показуючи місце поруч із собою. Але жінка пройшла повз нього й сіла біля Мирослави.
На обличчі Павла вперше майнула тривога.
Розлучення оформили швидко: спільного майна, як значилося в документах, у подружжя не залишилося. Коли все було майже закінчено, Мирослава підвелася й простягнула судді ще один документ.
— Це стосується нашої ситуації, — сказала вона.
Суддя переглянув папери й спокійно відповів:
— Дарча не стосується самого розірвання шлюбу. Це вже окреме питання між вами. Засідання закінчено.
Павло почув це слово й різко підійшов до Мирослави.
— Яка дарча? Що ти принесла?
